Пригоди з поліцією...

Відразу скажу, що "пригоди" трапились не з нами, а з друзями і надіюсь з нами такого траплятись не буде. А вирішила написати, бо випадок, так би мовити, цікавий... 

Одним словом, діло було так: на вулиці 0 градусів по цельсію (не дуже холодно по наших мірках, правда?), дитині 1 місяць (не щойно народилась на світ), є комбінезон зимовий і візочок тепленький закритий... Мама (чи бабуся) погуляли з малючком зранку на вулиці з візочком, а на обідній сон вирішили вийти (в тому ж комбінезоні і візочку) тільки на балкон. Аж бачать під'їжджає до входу в апартаменти міліцейська машина і через 1 хв. чують як хтось голосно стукає в двері... Не встигли відкрити, як в хату вривається дядя в формі і біжить до дитини (бабуся з малечею, власне, вже додому заходили...), починає пробувати щічки, ручки... Аж потім повертається до мами і каже - я бачу, що ви малечу добре одягнули і що йому не холодно, але на вас поступила скарга, що ви з такою маленькою дитиною гуляєте, коли на вулиці так холодно (ненормальні ті американці робляться, коли мова за погоду заходить)... Мама просто в шоці... Відповідає: "так ми і при -10 гуляємо, бо дитина добре одягнена... так що мені тепер взагалі не гуляти з ним поки літо не настане?". Звісно, дядя сказав, що гуляти можна і аж тоді вибачився і пояснив, що раз поступила скарга, то його обов'язок перевірити чи все впорядку... Отаке от буває...

В нас жодних "пригод" з міліцією ще не було (аж нецікаво якось =)). Хіба одного разу, коли ми навігацію в машині залишили на ніч, а на ранок до лобового скла був приклеєний папірчик про те, що залишена в машині навігація провукує на злочин, тому краще не залишати!

Тиждень 11 & Біг Зі Спаржею =)

Дуже хотілося б назвати цей пост "Тиждень 11 & День Св. Патрика", але нажаль.... ми вже втретє пропускаємо це свято... вже третій рік поспіль ніяк не можемо зібратись і з'їздити в Чикаго щоб нарешті подивитись як фарбують річку в зелений і щасливі повернутись додому... Наступного року вже точно поїдемо - я поставила reminder! =)

А тим часом до нас завітала справжнісінька весна! Wе був перший по-справжньому весняний тиждень і ми дуже тому тішились! Пташки співають, зайці бігають, а калюж скільки.... О, так, калюжі - то окрема історія, а зараз все по порядку. В понеділок в чоловіка була евакуація на роботі. Спрацювала пожежна тривога на всіх поверхах окрім того де сидів чоловік і поки їм там хтось не сказав, що треба виходити, то вже можна було заходити назад до приміщення ). Взагалі тут все дуже оперативно відбувається - в момент на місце прилітає пожежна. А якщо це скажімо ДТП, то швидка, міліція і часом навіть та ж пожежна тут як тут.

Гуляли собі біля нашого комплексу апартаментів і побачили отаке - як ви думаєте, що то вони роблять? =) Якось страшно ота труба мені виглядає... сподіваюсь люди звідти вже виїхали ).

В доці було справжнє щастя цього тижня - до її принцесного домика приїхало доповнення - альтаночки там всякі, фонтанчики і качельки. Тепер принцески можуть не тільки їсти, спати і танцювати, а ще й кататись, попивати чайок і цьоматись з принцами на містку =)

Прийшла весна, а з нею і болото. Але ж то радості було тим дітям по калюжках бігати! На фото нижче, то не Емілі, а її подружка Катя, але Емілі виглядає після кожного гуляння десь так само ).

Після третього дня нескінченного відмивання дитини, чищення штанів, шакарпеток і курток я зрозуміла, що втомилася прати речі і сушити феном чоботи і замовила гумачки. Гарнюські такі, з метеликами - ну дуже вже дівчачі. Доця спочатку не дуже вміла в них топати, а потім бігати навчилась навіть.

І що, ви думаєте, що наявність гумачків допомогло? Звісно, що ні =) Після першого ж гуляння ми гарно сіли в калюжу, а потім ще й уперто відмовлялись йти додому... А після другого гуляння в неї були ногі такі мокрі від колін і до п'ят, ніби гуляла Емілі босячком, а не в височезних гумачках =) Але зато весело як! Та і дитині купу радості з тими калюжами, то я і не забороняю.

Прийшли нарешті наші модні олівці, якими в ванні можна малювати і тепер кожне купання завершується не лише витиранням підлоги, яка просто потопає в воді, а і відмиванням плитки та і самої ванни від доціних шедеврів! Цим всім займається наш татко, поки я намагають спочатку одягнути, а потім вкласти спати це непосидюче маленьке створіння =).

Вихідні також видались цікавими: спочатку наші суботні QA курси, потім Woodfield mall. Нарешті, я вибралась в люди, та ще й собі трошки шмоточок купила - не доці, а собі - нарешті! =) І дарма, що чоловік розкритикував половину з них =) зате шопінг вдався! Тато з доцею тим часом на дитячій площадці тусувались прямо посередині того ж молу. А ще на вихідних ми їли спаржу (вперше готувала її вдома по класному рецепту - навіть доця наминала), ходили в гості на смачнющу рибку (дякуємо Ірі і Юрі =)), готували справжній американський чіз-кейк і О Диво - бігали! =) Ніколи не любила біг на довгі дистанції, натомість короткі завжди вигравала у школі ). Якось важко воно мені весь час давалося... от на тринажері біговому - будь ласка, можу хоч годину бігти, а так по вулиці, коли на тебе ще й вітер дме...  фе... Але от в неділю мені дуже гарно пішов той біг кругом апартаментів (маємо тут таку невеличку паркову зону, тому навіть далеко їхати не треба, хоч думаю, що в парку кругом озера було б ще прикольніше!). Планую тепер хоча б кілька разів на тиждень займатись цим корисним заняттям =).

І я вам бажаю смачного і здорового способу життя! =)

З Моїх Флешбеків: Про Американську Ферму

Залежався цей постик десь серед "недописаних", а потім і геть загубився... адже розказати вам про американську ферму на якій ми восени побували, я мала ще минулого року! А зараз і враження вже не такі яскраві... та і емоцій не так багато, як було тоді, коли ми вперше на неї потрапили... Але ж нам і сподобалося! Тато наш першим ділом почав на машині ганяти по тому болоту, бо ще в гамериці такого бездорожжя не бачив =) Мама, тобто я, тішилася тими екзотичними тваринами, яких там фермер назбирав! А доця намагалася їх всіх погодувати!

Правду кажучи, я не є прихильником тримання тварин в клітках, а тим більше для того щоб показувати публіці... але вже маємо те що маємо... та і поїхали ми туди не стільки заради "зоопарку", а більше щоб побачити що воно таке то фермерське життя і може накупити трохи свіжих гарбузів і кукурудзи ). А такого всякого добра на фермерському базарчику було ого скільки! Ми і яблука, і сидр, і гарбузи (а таких гарбузів цікавих я до цього часу і не бачила навіть!) звідти повиносили, причому за доволі адекватну ціну.

Ще пригадую, що мене дуже потішили перегони свиней (ВІДЕО) - ніколи раніше не бачила як вони швидко бігати вміють! Та і взагалі там багато атракцій усіляких було - і базарчик з фермеськими смаколиками, і кукурудза прямо з грилю, і майданчик для дітей і дорослих з лазанками всякими, а ще справжнісіньке поле з засохшою кукурудзою, по якому прогулятись можна, і навіть катання на верблюдах, перегони свиней (про які вже згадувала), годування жираф і ще багато такого про що я вже і забула... Коштувало це задоволення $10 з людини, але насправді залишити там можна усі $100 і більше, бо вихід з ферми обов'язково проходить через той самий злощасний базарчик, на якому можна все на світі накупити! І як завжди все воно тобі дуже треба, або як не траба, то просто дуже хочеться, або давно не їв, чи взагалі ще ніколи не пробував... а вже як мій чоловік перестав купуватись на пояснення в стилі "ну дивись яке воно гарне! напевне, таке смачне!", то я все одно вигадала обгрунтування чому треба ще "он ту штуку" до кошика покласти - "але ж воно тут он яке все натуральне - з ферми прямо" - так ніби це відкидає той факт, що воно може мати в собі точно таку ж дозволену дозу хімії, яку мають ті ж продукти, але з супермаркету ).

Загалом ми дуже весело провели час - годували жирафу і зебру, дуже довго тицяли пальчиками на маленьких кізок і намагались їх погладити, трохи ганяли по болоту на машині та і своїми двома не мало того болота натоптали, а ще фотографувались серед величезних гарбузів, поміж яких доця виглядала ще меншим малючком =) А мій коханий чоловік тільки дивувався нащо то було аж сюди їхати щоб на таке чудо подивитись, коли в його бабці на селі такого добра предостатньо! Та і правда - наших людей такими видовищами не дуже то і здивуєш, а от американці готові не малі гроші платити, щоб полюбуватись усіма "сільськими радощами"!

Он диви весна прийде і може ще якось туди завітаємо, щоб знову накупити таких потрібних! продуктів, яких нібито більше ніде і не купиш =)).

А тепер трошки ВІДЕО з архіву, ну і фото, звісно...

Тиждень 10 & QA Курси

Ви задумувалися про те, що вже минула 5-та частина року (ну добре, майже 5-та частина року, але ж все одно так багато часу пройшло і так швидко...)? Переглянула фотки від самого початку 2015... сказати щоб наші дні були якимись буденними чи нудними - не скажу. Мені вдається щотижня робити щось новеньке - щось таке чого раніше не робила... і доця щодня щось витворяє, тому, незважаючи на те, що я і далі трохи домашня (навіть працюю з дому), нудьгувати не доводиться! Та і татка маємо ого якого вигадника - завжди нам щось цікаве підкине чи організує!

Як завжди доціна трапеза закінчується викиданням їжі на столика і облизуванням тарілки =) А потім вона ще хвилин 5 бавиться в "Емілі сховалася" - каже "ма" (нема) і чомусь думає, що за тією тарілкою її не видно ))

Відколи з'явилася ще одна книжкова шафа, то процес читання виглядає так! Але ж "в тему" там та собака на колесах примостилася! На ній тепер дуже зручно читати!

Як не дивно, але всі доціні речі пішли в пралку і залишилися в шухляді одні бузкові - чесно, от все тільки бузкове і залишилося, навіть шкарпетки =) і от ми такі гарнюні бігали по хаті.

А це Емілі йогою займається. Залазить в кладовку, витягує собі коврика (взагалі то це коврик для купання - такий щоб малечі в ванні не було слизько), стелить де попало і починає ставати на мостика чи пробувати кувирок робити ).

Пішли в магазин купити доці взуття, так Емілі як справжня дівчинка вибрала класичні мештики на шпильці і не хотіла мені потім їх віддавати =) Натомість я їй купила не зовсім те на що вона сподівалася... ну трошки менше... та і не на шпильці... і не лакове... і трохи таке на зав'зку.... зате колі точно такий! =)

Під кінець тижня і до нас помалу підкралася весна! Ще трошки холодна (тому одягаємося тепло) але вже сонячна! Я, напевне, ще ніколи не бачила щоб так гарно виблискував сніг на сонці! Ми з Емілі дуже тішилися такій погоді і з тої радості навіть на дитячого майданчика пішли!

Прийшла субота і наші QA курси під які я нещодавно підписалася ). Разом з Оксаною вчимо бажаючих дівчат такій важливій і цікавій, а головне дуже тут потрібній професії - куейству =) Ми собі і тест кейси пишемо, і ескуель стейтменти складаємо і навіть автоматизовуємо! Ну а крім цього ще їмо київського торта, п'ємо чай з суничками і просто лялякаємо про всяке (цього разу темою дня були купальники для нового сезону =)))). І так планується щосуботи =)

Цьоготижневі курси відвідали ще й намолодші слухачі! Одна маленька Емілія собі спала на руках - надто нудною їй тема SQL видалася ) а друга Емілія скаладала з татком конструктори і кораблики і ні про яке навчання навіть слухати не хотіла =)

Ще в суботу під вечір мали гостей вдома і поки Злата і Емілі собі бавилися всім що під руки попадалося, батьки собі за столом сиділи і пивко попивали ).

Неділя почалася не надто радісно... по-перше в мене вже з самого ранку було відчуття, що хтось поцупив цілу годин мого і так надто короткого дня - справа в тому, що ми годинники сьогодні переводили на весняний час. А по-друге малюк мав назначений візит до лікаря (зовсім вже по-американськи речення будую =)), і вона хникала, коли заходила до кімнати, потім плакала, коли бачила лікаря чи медсестру, і просто ридала, коли вони хотіли її зважити чи поміряти :( Але так як мультики приїхали до лікаря разом з нами, то нам вдавалося досить швидко малечу заспокоїти. Був і радісний момент візиту - акваріум з рибками і черепашками в приймальній - ВІДЕО. А ще мене дуже потішило те, що малюк підріс на цілих 5 см і поправився аж на кілограм з нашого останнього візиту в рочок (і тепер має 22 pounds і 32 inches)!

Зате невтішну ранішню ситуацію з лікарями і сльозами виправив наш татко, котрий подарував мені силу-силенну тюльпанів (стоять зараз аж у трьох вазах), а малюку цукерки, котрі ми розпакували, поки ще мала спала, бо дуже вже солодкого хотілося =)

А ще татко пообіцяв нас вечерком в ресторанчика зводити... то може прочитає цього поста і нагадає собі, що таке казав =) А я вітаю всіх моїх читачів з весною, першими теплими промінчиками сонечка і бажаю гарного, позитивного і радісного весняного настрою!

Тиждень 9 & Несподіваний Пакунок

Трохи затягнула я з виходом цього посту, але маю на те вагому причину - я вирішила, що фото не достатньо розповідають про те як ми проводимо наші тижні, тому час від часу додаватиму відео. А так як на цей тиждень припало цілих три відео... одним словом ось вам і причина трошки запізнілого звіту =).

В Емілі з'явилося нове улюблене місце, де ми тепер щоразу після гуляння бавимося чуть не довше ніж гуляємо - хол наших апартаментів. Так-так, ми там можемо і з пів години пропадати поки доця не облазить усі вікна, камін, "перевірить" пошту і посилки, повилазить кілька разів на дивани (а там і таке є) і не надивиться на себе у величезні дзеркала. А потім, як вже досить з неї того всього, йде поважно до ліфта і мене з собою кличе ).

А ще ми на тому тижні нарешті потрапили до нашої перукарші білоруски, до котрої їздимо відколи в штатах поселилися (я вам ще колись раніше про її собаку Васю розповідала). Доця спочатку з рук моїх не злазила, бо для неї було все нове, а коли освоїлася, то швидко знайшла собі заняття - ВІДЕО.

Викладала і перекладала вона ті лаки по 100 разів, потім, коли набридло - почала їх просто викидати на підлогу =) Песик тим часом тихенько собі сидів в кутку і навіть не висовувався, тільки з під лоба поглядав на Емілі не дуже розуміючи хто то такий маленький прийшов і порядки тут наводить?! Він аж бідолашний забув, що треба гроші в клієнтів просити ).

А далі цікавіше... Десь в обід чую стук в двері і крик "Fedex! Fedex!" - всі служби доставки чомусь завжди викрикують назву своєї контори відразу після того як у двері постукають, може люди просто двері часто не відкривають, а тут ясно що треба відкрити, бо посилка прийшла. Одним словом відкриваю я двері, а на порозі стоїть чувак, вручає мені пакунок і каже, що він йому весь день грав, поки він його мені довіз =) Закриваю двері, дивлюсь на той пакунок, а він раптом починає отаке видавати - ВІДЕО =). Мені навіть страшно було його спершу відкривати )). Але зібралася з силами і заглянула всередину. А там он що виявилося:

Трошки запізнілий подаруночок Емілі на День Народження! Дякуємо Христинці і Вірусі! Доця першим ділом взялася на кнопочки натискати, а я до ведмедя ). До речі, ведмедика цього звати Діанка, в неї є сертифікат про народження з її описом і датою - так що буде тепер ще одне сімейне свято ).

Десь під кінець тижня в нас трошки зійшли сніги, почало припікати сонечко і ми гонорово вирішили піти гуляти з Емілі трохи дальше нашого подвір'я. Тільки помилка наша була у тому, що вирішили ми піти гуляти пішки, а не доїхати до місця призначення на машині... А ось що зтого вийшло:

Підійшли ми до першого переходу, а там світлофор геть засипаний кучогурою снігу. Запитаєте ви - навіщо мені той світлофор здався - так я на ньому кнопочку маю натиснути, щоб він знав, що з'явився пішохід і йому треба засвітити для нього "зелене" світло (насправді воно не зелене а біле - така собі біла рука, котра каже, що тепер можна переходити). А якщо не натисну, то ніякої руки не з'явиться і доведеться хіба перебігати між машинами. Але ж ми карапкалися з Емілі до тієї кнопки... Весело було напено тим, хто мав нагоду на це зі сторони дивитися, - в нас тут люди пішки взагалі не ходять і тротуари навіть не всюди є, а тут якась мамаша та ще й з дитиною лізе по кучугурах до світлофора щоб перейти дорогу - та американці такого зроду ще не бачили )). Зате ми до кнопочки добралися і дорогу успішно перейшли!

Давненько ми собі не ходили до нашого улюбленого книжкового! А цього разу досхочу в ньому набавилися і налазилися. Недочекаюся, коли малюк трошки підросте і тоді не тільки вона буде читати те що хоче, а я бігати слідом, а ще і я зможу сісти поряд і читати щось своє ). Отут можна ВІДЕО подивитися, як малюк бавиться в магазині, але воно в мене якесь довге і може навіть нудне вийшло, тому воно більше для наших бабусь, котрі мені постійно кажуть, що відео на 15 секунд дуже коротке =)

На вихідних чекали друзів з Жужою в гості (вони обіцяли кота з собою привезти щоб ми познайомилися), але так і не приїхали, тому ми поїхали в Ikea і доці чомусь дуже не сподобалося мега класне крісло , яке дуже навіть до вподоби нашому таткові.

В Ikea ми так і не знайшли якихось гарних книжкових поличок, за якими, власне, і їздили, тому замовили по інтернету ту, котра нам припала до душі і вже в неділю її забрали і навіть склали!

Тепер не тільки в доці є місце для її книжок, а і у нас з Ромою - для наших! =)