Memory Frame Для Емілі

Давненько зустрічала всілякі ідеї так званих Momory Frame-ів, наприклад, на Pinterest, але якось не задумувалась про створення свого власного. А ось тут Юля з Австралії надихнула своїм запитанням в групі Батьківство :) і я подумала чому б і ні? Чому б не створити собі такого домашнього Memory Frame-а і зібрати там усі пам'ятні і цінні речі моєї Емілі? От тільки таких речей виявилось надто багато, а "коробочки", які можна було б використати для такого проекту мають таки обмежений розмір :).

І все таки першим ділом я почала шукати так званий shadow box, який власне і мав би бути тією "коробочкою" для зберігання всяких цінних речей. Як завжди виручив Амазон. Далі почалось збирання по всій хаті речей, які мені дуже пам'ятні за перші два рочки Емілі. Сюди ввійшли і фото ультразвуку, і перша шапочка, в якій доця нагадувала мені маленького гномика, і іграшки, якими більше за все малюк бавився, і фото ручки-ніжки, і перша срібна ложечка... список (а спершу я склала список) вийшов довжелезний і я вже підсвідомо розуміла, що і половина тих речей не поміститься в один memory frame, надто вже багато позитивних спогадів. Тому довелось відсіювати. А тоді я подумала - а чому такий memory frame має бути лише один? Їх же можна робити скільки завгодно! Кожного року будуть назбируватись всілякі "матеріальні спогади", які не захочеться десь закинути чи загубити! З такою думкою відсіювати стало легше :) і фінально я вибрала лише ті речі, які дуже-дуже пам'ятні, власне, для першого рочку донечки. І ось що з уього цього вийшло:

Тепер це чудо чекає бути почіпленим на стіну поряд з нашими сімейними фото. А я тішуся, що всілякі, на перший погляд звичні для інших речі, і такі дорогі і багаті спогадами для мене, тепер знайшли свою місцинку вдома :)

П.С.: Попросили мене трошки розказати про всі ті пам'ятні речі, які ввійшли до нашого першого меморі фрейму. Так ось, та манюнька шапочка - це перша доціна одьожка в лікарні після отого зеленого чоловічка на фото, і дуже мені запам'яталась, бо Емілі в ній на маленького гномика була схожа :) А, власне, фото в тому чоловічку і шапочці, - це перше доціне фото, їй там, мабуть, десь годинки дві :). Далі відбитки ручки і ніжки. Так кумедно і важко було ті відбитки добре зробити. Ніжку ще куди не йшло, а от розгорнути ті маленькі пальчики було мега важко! Ще в меморі фреймі є одне з перших фото ультразвуку доці, на якому вже було добре видно курносого носика, якому ми дуже дивувались :). І перша срібна ложечка, яку нам бабця Іра подарувала і Емілі ще донедавна з неї гамала. Маленька карточка з параметрами доці - щоб не забути яку вона мала вагу і ріст при народженні (хоч мені здається, що я такого ніколи не забуду :)). А ведмедик - це ялинкова прикраса "Baby First Christmas 2013" - нам татко купив його на доціне перше Різдво. Ну і оскільки це меморі фрейм за перший рік Емілі, то я вирішила додати ще моє улюблене фото, на якому Емілі рочок. А іграшка-зеброчка заслуговує далеко не одного речення! Це наша перша іграшка! Величезне дякуємо Ірі Кварцяній за такий подарунок! Я тоді дізналась, що маленьким діткам легше розгледіти, власне, поєднання білого і чорного кольорів. Одним словом, перша доціна посмішка була адресована до зеброчки. Та і взагалі - це довгий час була найулюбленіша іграшка Емілі! Але вона доволі велика по розміру і не помістилася б до фрейму, от довелося її паперову копію додати :). А ось один з давніх постиків, в якому я згадувала про зеброчку. Ніби про все розповіла.

Тиждень 52 & Миколайко!

Перш за все, я б хотіла розповісти про неймовірно приємні і дуже-дуже неочікувані сюрпризики-подаруночки, які на нас чекали цього тижня. Не знаю чи колись згадувала, але я шалено люблю отримувати пакунки і листи поштою! Тільки от живучи в штатах, рано чи пізно починаєш про це забувати, бо тут "все поштою" - покупки всі онлайн, листи з банків, страхових, госпіталів... щодня витягуєш з поштової скриньки мінімум 2-3 конверти і це далеко не привітання чи якась особиста переписка, а стандартний друкований спам і реклама. А так хочеться щоб замість замовлення з Амазону, яке сама ж оформила на днях, прийшов якийсь пакуночок з чимось неочікуваним від когось за ким сумуєш :) А цього тижня ми отримали аж два таких пакуночки з далекої України і рідного Львова!

На початку тижня прийшов пакуночок від Віри - супер гарні віршовані книжечки і іграшка для Емілі (причому моєї улюбленої фірми Hape - дерев'яних екологічно-чистих іграшок) і розмальовка для мене, а ще купа цікавого солодкого, яке ми спочатку повісили на ялинку, а потім зняли, бо Емілі дуже швидко здогадалась, що це не просто іграшки, а їстівні смакошики :) Тепер їмо собі з Ромою втіхаря поки Емілі не бачить. Ото ти нам, Віра, нагадала дитинство з тими польськими горішками в шоколаді з клоуном!!! Смак геть не змінився! Ми так тішились з Ромою як їх їли :) Одним словом, дуже дякуємо Вірі, Марчику і Сашку за таку приємну несподіванку! Іграшку Емілі отримає на Новий Рік під ялиночку і обов' зково знатиме, що це від Марчика зі Львова!

А напередодні Миколайка, я собі так спокійно йду перевіряти пошту, не очікуючи побачити нічого особливого, а тут лежить собі біля поштових скриньок жовтенький пакунок дуже схожий на ті, в які пакує наша укрпошта :) і, правда, я не помилилась! Ще одна несподіванка цього разу від Каті! Книжки просто супер! За "Голову Мінотавра" я взялась відразу як тільки розпакувала пакунок, а з "Аптекаря" розпочну 2016 рік :). Каву наш татко вже розсмакував, а я сиділа поряд і нюхала запах шоколаду! А Різдвяні колядки вже починаємо вчити з Емілі! Велике дякую Катрусі, Тарасу, Дмитрику і Настуні за такі смачні і цікаві подаруночки!

І ще раз дякую Вам, дівчатонька, за те що не забуваєте про нас і тішите такими рідними, оригінальними і теплими львівськими подаруночками!

Ну що ж, а тепер до нашого домашнього... Купила я на подарунок мега велику класну бритванку для подруги (знаю що вона таку давно шукала). От тільки Емілі вирішила її спершу випробувати власноруч і далеко не за призначенням - вона на неї вляглась і просила татка щоб катав :) І звідки вона таке придумала? :) Було дуже весело, купа сміху і радості, тільки в татка добряче руки боліли після півгодинного такого катання :)

Гостювали в Браяна, який нам знову понавіддавав купу гарних іграшок-машинок з очками, бо казав що "з очками, то машинки для бейбіків"! :)

Я по-трошки, як є час, розмальовую свою розмальовочку... А Рома, як застає мене за таким заняттям, кожного разу питає що сталося і чому я стресую :))).

Напало на мене натхнення пошити для нашої ялинки спідничку, та і було ще трохи фетру, з якого не планувалось більше нічого робити в цьому році. Як на мене, то вийшло гарно і наша ялинка тепер вбрана :). Тільки от наступного року планую пошити трішки іншу спідничку - довшу і якусь м'якеньку, типу флісову і може біленьку... А наразі отака

Певно ми також були чемні в цьому році, бо до нас завітав дуже щедрий Миколайко і приніс багато гарних подаруночків під подушку! Емілі першим ділом знайшла кіндера і вже кілька днів ходить розказує всім, що Миколайко під подушку приніс яйце :) А ще ходить щодня по кілька разів під ту подушку заглядає і каже так розчаровано: "нема яйця" ))).

А ще Миколайко власноруч зробив фетрову ялинку для Емілі і поки всі спали, почепив її на стіну, та ще й поклав поряд цілу сумку маленьких прикрас і наліпок :) Ялинка викликала цілий фурор! Ми всією сім'єю її прикрашали, а потім Емілі ще разів 20 переприкрашала :) Наліпки теж виявились крутими! Їх можна переліплювати на стіні скільки завгодно, чим, власне, доця і займається вже кілька днів. Одним словом, ця ялинка, то певно найвдаліша мамина, ой тобто Миколайкова ручна поробка для доці :). Вирізати з фетру легко і швидко, гудзики пришивати ще швидше. Залишається лише іграшки підшукати щоб більш-менш плоскі були, але і ті можна власноруч зробити. Наступного року ще планую її вдосконалити може якимсь ланцюжком по краях... але до того ще далеко ).

Наш татко дуже любить отих таких хімічних резинових ведмедиків, та певно і не тільки наш татко - багато хто любить таке резинове погризти час від часу. От йому Миколайко і приніс просто гіганського! То тепер живе в нас на кухні і кожного дня зменшується в розмірах :)

А ще приніс купу інших потрібних в господарстві речей :) в тому числі і круте горнятко з СтарБакс і тепер я таке також хочу :)

А в своїх подаруночках від Миколайка я спочатку щось смачне приготую, а потім і Вам хвалитись буду :) Надіюсь всі цього року були чемними і отримали гарні подаруночки під подушку! Зі святами Вас усіх! :)

Тиждень 51 & LegoLand

Усім привіт! Розкажу я вам сьогодні про те як нам пощастило жити в одному з не багатьох міст де є LegoLand, та і не тільки розкажу, а ще й відео покажу :) Але спочатку, як завжди, про наше буденне.

Зібрав татко для доці ще одного подарунка з Дня Народження - ферму для тваринок і тепер доця має ще одну іграшку до колекції, а мама зайві 15 хв вільного часу за які, виявляється, можна ого скільки встигнути!

А он які гарні декорації в нас в садочку до свят - доця щоранку тішиться маленьким ялиночкам, совам, оленяткам, хоче то все порухати і порозставляти як їй подобається. Та і не тільки доця - там всі дітки так :)

Вилізла на мого крісла, сіла за мій лептоп і каже: "Буде Емілі букви писати" :)))

Давно не робила тірамісу, вже і забула яка то вкусняшка! крем маскарпоне роблью сама з домашнього сиру, тому цей десерт не просто дуже смачний, а ще й корисний! Доця і татко наминали за обидві щоки :)

Знайшла Емілі на парковці свого Шайна (жовтеньку машинку з мультиків) і казала що хоче біля неї сфотографуватись :). А так як це наш добрий сусід взяв її на прокат, то наш татко ще й на ній катався. Приходить додому, а я кажу: "Ну розкажи про машину в двох словах" і знаєте що він сказав - "Не BMW" :) ось і весь опис )) татко в нас просто фанат біемдабл'ю і мало яка машинка може його вразити.

А тепер про LegoLand. Давненько ми туди збирались потрапити, але все здавалось, що доці ще рано, а тут вона гарно почала лего бавитись, та і погода ніяк не сприяла прогулянкам, от і вирішили поїхати і не пожаліли! Я собі навіть річного абонемента відразу купила :) так що будемо там бувати тепер частіше.

А там така краса всередині! Я собі уявляла, що там будуть лише кімнати з різними лего-детальками і купа дітей і дорослих, які намагаються щось з них скласти. А виявилось, що окрім таких кімнаток, де можна досхочу набавитись, там справжнісінький музей! Можна прогулятись джунглями або зимовим Чикаго, можна покататись на гірках і качельках, полазити на лазанках! Там стільки всього! І, як я зрозуміла, воно все міняється в залежності від свят, пори року чи просто натхнення та ідей працівників.

А ось трішки ВІДЕО з нашої прогулянки.

А ще ми нарешті вибрались до одного парку не далеко від нашого дому, котрого кожного року прикрашають різними фігурками з лампочок. Цього року, правда, не було мого улюбленого кораблика, зате був отаки млин

Інші експонатики ми зняли на ВІДЕО.

А під кінець тижня витягла мене Оксана знову малювати картину в Pinot's Palette. І ось яку зимову красоту ми малювали!

Правда, домалювати її в студії я так і не встигла, бо до кінця малювання в Оксани з'явилась ідея потрапити ще до одного магазина, який мав скоро закриватись (я ж казала вам, що з Оксаною завжди весело :)) і ми лише на словах вияснили що ще треба домалювати, зібрали речі і побігли в дощ з картинами в руках до машин :) І в магазин встигли до закриття і картини вдома домалювали :) Цікаві були вихідні!

Тиждень 50 & Adventure Calendar і Wonderland Express

Давно хотіла спробувати тактику "YES MAN" :) Бачили цей фільм? Думаю його всі бачили. Супер ідея, гарне кіно, кумедний Джим Кері, хто не бачив - біжіть скоренько дивитись! Так ось, я ніби оптиміст і завжди відкрита для нових пропозицій і ідей, але незважаючи на це я ще й лінтяйка і часом треба мені добрячого копняка щоб примусити себе за щось взятись або на щось погодитись. Але є одна людина з мого оточення на пропозиції котрої, я майже ніколи не можу сказати ні :) Так-так Оксана Різун - це я про тебе кажу :) А весь секрет у тому, що Оксана просто не відчепиться - в позитивному розумінні цього слова :) Це по-перше, а по-друге, її ідеї завжди дуже оригінальні і нестандартні, що і самій важко відмовитись. Ще жодного разу не було такого щоб я пожаліла про те, що пристала на її пропозиції :) Є, правда, ще один момент, який завжди мені дає отого "копняка для дій" - це мій чоловік :) Тільки не в тому сенсі, що він мене переконує кудись поїхати чи піти, а якраз навпаки - достатньо йому сказати щось на кшталт "та давай дома посидимо, навряд чи нам сподобається отой Wonderland Express" як в мене в голові якийсь тумблер перемикається і я в момент відповідаю "сподобається! ми їдемо!", хоч ще секунду тому і сама сумнівалась :) Отакі от парадокси бувають :) Це все ліричний відступ, а далі буде цікавіше! Але спочатку про #банальнедомашнєщоденне :)

Купили ми малюку новеньку шафку для іграшок - поміщається більше, виглядає стильно, думаємо докупити ще одну щоб поряд була, але це пізніше, бо наразі іграшок так багато ще не маємо щоб аж 18 кубриків заповнити :) Дякуємо Ірі Кварцяній за ідею з шафкою :)

Тепер куточок Емілі виглядає он як

Робила заварні тістечка, вони ж еклери, - завжди думала що то вищий пілотаж, але виявилось що треба просто добрий рецепт і гарно дотримуватись інструкцій. Вийшло смачно, буду робити ще!

О, а тут починається вже цікаве... Цілий рік я своїми руками робила щось для Емілі - якісь іграшки, магнітики, міні-світ тваринок... Весь час мені крутилась в голові думка, що треба щось і для чоловіка зробити. Але що ж то таке мало б бути? Колись думала светрика зв'язати, але то, як на мене, вже треба професіоналом у в'язанні бути, та і часу багато займає (я прихильник швидкого результату і ніколи не маю терпіння довго щось робити або чекати...), та і то ще треба щоб він того светра носив потім ). Одним словом, ніяк мені нічо в голову не лізло. Аж тут свята, Різдво, іменини Романа 1-го грудня... І пригадався мені Adventure Calendar - ще в школі на всяких англійських і німецьких кожного року про нього читали! А в штатах взагалі важко про нього забути, бо вже за кілька місяців до Різдва їх починаються продавати в магазинах - як правило, це нагадує велику коробку цукерок з окремими пронумерованими схованками, які треба відкривати щодня, прочинаючи з 1-го грудня і діставати звідти по одній шоколадній цукерці. І тут мені подумалось, а чому б самій чогось такого не зробити? Пошити, наприклад?! Думала-думала і придумала отаке чудо :)

З фетру! Наш перший домашній власноруч зроблений Adventure Calendar! 25 великих кишеньок, в які можна помістити явно більше однієї цукерки :). Відразу скажу, що подарунок цілком татковим не вийшов :) здогадуєтесь чому? По-перше, Емілі побачила його раніше )) по-друге, вона дуже швидко просікла, що звідти щось смачненьке дістають (а цукерки в кожній кишенці унікальні). І тепер в нас традиція - щодня Емілі з нетерпінням чекає тата з роботи і першим ділом тягне його до спальні відкривати наступну кишеньку :) Думаєте на цьому все? Ні, звичайно! Так продовжується цілий вечір - малеча ще не один раз тягне його за руку і просить відкрити ще, а далі два варіанти розвитку подій - або плаче-кричить-ображається або з таким глибоким розумінням киває на пояснення, що сьогодні вже відкривали одну, тепер треба чекати до завтра :) Ми принципово не забираємо і не ховаємо календаря - хочу навчити Емілі терпінню, вона повинна розуміти, що лише одна кишенька вдень і все, а продовження - завтра. Побачимо си нам це вдастся.

Може календарик вийшов і не надто модним, але зате зробився легко, швидко і дуже приємно з нього щось добре щодня діставати, навіть мені, бо я вже і забула що туди поклала :)

Поставили ми вже ялиночку - ви ж знаєте, що в гамериці то все дуже рано треба робити, бо потім навіть з магазинів вони пропадють, точно так само як і іграшки, лампочки і решта прикрас. Але вона ще не завершена - трошки мені не вистачило всяких вісюльок - тому поки любуйтесь нами на фоні ялинки і доцькою-піратом :)

Нарешті добралась я до того про що починала писати постика. Так ось, витягнула нас Оксана дивитись на Wonderland Express в Chicago Botanic Gardens. Такої краси я давно не бачила! Такий собі маленький світ, Чикаго в мініатюрі - засніжене, заквітчане і зелене одночасно! Така маленька Різдвяна казка з поїздами, подаруночками і навіть маленьким квестом для дітей, участь в якому приймав наш татко :) Насолоджуйтеся фото, а краще ВІДЕО :)

Доця не знала до чого вчепитись - і сніг і квіточки і новорічні лампочки на будиночках! А поїзди - їх стільки кругом їздило! А як побачила поїзда Томаса, то радості просто не було меж, хвилин 15-ть від нього не відходила і кожного разу не могла дочекатись його появи з тунелю :) Я от вже думаю, що може набір посуду - це не дуже вдалий подарунок під ялинку ))).

А "квест" був теж кльовим - треба було знайти всілякі штуки в тому прміщенні - якісь видатні чиказькі будівлі або свисток на паровозику чи лампочки на якійсь хатинці, або колесо огляду... І як тільки щось зі списку помічаєш, то клеїш наклейку. Доця теж шукала і допомагала таткові клеїти, а потім - за те що все знайшов - малюк отримав печатки на обидві ручки і дуже тішився, що з ручок тепер на нього дивився сніговичок і паровозик :)

Але помимо різдвяного настрою, приємної музички і просто класної атмосфери вражало ще й те, що це все натуральне! Квіти і зелень справжні - все кругом росте і пахне, будиночки зроблені з дерева, лози - все ручна робота, кругом водоспади, та ще й сніг падає... Одним словом, радість для всієї сім'ї, що тут ще додати!

Тиждень 43-44 & Halloween

Привіт читачам наших щотижневих пригод :). Як завжди, розпочну з фоток донечки, хоч якщо придивитись до всіх мої попередніх тижнів, то такі фото з малюком займають мало не 90+% від загальної кількості фоток проекту "Мій 2015 у Фотографіях". Але що ж поробиш, якщо  такий малючковий рік видався :)

Вподобала собі Емілі дитячого возика і тепер катається в ньому сама з лялькою на колінках :)

Поставили дітям дошку під кутом до крісла, щоб вони машинки з неї пускали. Їх вистачило на 5 хвилин, а наступні пів години, вони собі на тій дошці просто валялись :)

Завели дитину до великого магазину з іграшками щоб побавилась (на вулиці було якось холодно і противно та ще й до всього темно і нам геть не хотілось гуляти). І що ви думаєте? То чудо побачило машинки і пів години з них не злазило - по 20 разів з однієї на іншу перелазило, крутило кермо і намагалось їхати. Щось вона дуже машинки, поїзди і автобуси полюбила останнім часом!

Дуже люблю як доця з тих пластикових гірок з'їжджає, а волосся дибки стає :) так кумедно!

А ось яка гарна осінь до нас прийшла! Всі дерева надзвичайно різнобарвні - приємно гуляти, милуватись, збирати листочки... І так би ми і робили щодня, якби то дитя не захворіло та ще й так що довелося антибіотики давати і нам двом з чоловіком з дому працювати і з малюком по черзі сидіти, бо спатки сама вона не хотіла ні вдень ні вночі, тому ми "чергували" по-черзі - пів ночі спала я, пів ночі Роман... так що тиждень видався загалом веселий...

А спали татко з доцьою і справді кльовезно :) не могла втриматись, щоб не зафіксувати ті моменти на фото

Надибали на парковці отакого поршика 70-х років і давай фоткати з усіх боків - за словами чоловіка це найстаріший Порш який ми коли-небудь бачили :)

А це в садку таку настінну газетку для батьків зробили! Емілі на обох фотках така серйозна і дуже зосереджено книжку читає.

Мала натхнення приготувати ось такого смакошика - фарширований перець. Дуже смачно, особливо в пароварці, але думаю і в звичайній кастрюлі не гірше вийде! Особливо рекомендую тим, хто дуже хоче голубці, але не має часу чи бажання бавитись з капустою. В перцях виходить навіть смачніше!

А це один з тих моментів, коли малий карапуз хворіє і відмовляється спати не на руках. А салфетки, то подарунок від татка :) досі не можу надивуватись тому як мало тим дітям треба для щастя! Купив татко доці 4 упаковки серветок і дав зі словами "це спеціально для тебе маленькі серветочки щоб носика витирати" - так Емілі наступні 3 дні тих серветок з рук не випускала! І що вона тільки з ними не робила - відкривала, закривала, пірамідки будувала, принцескам давала, просто в руках носилась, і навіть спала з ними :)

А тут і час Хеловіну прийшов! Ми особливо його ніяк не святкували цього року, бо якось не до того було з хвореньким малюком... Але все одно знайшли час приготувати два прикольні памкіни, які аж цілий тиждень світились у нас на балкончику.

Вже наперед знаючи, що в донечки в садочку буде свято на хеловін, а також парад костюмів і всілякі тематичні арти і розваги, мені захотілось приготувати костюм власноруч. Взагалі, костюм на будь-який вік, розмір і смак в гамериці зовсім не проблема - можна купити абсолютно в будь-якому магазині все що завгодно починаючи від качечок, зайчиків і принцесок і закінчуючи всякими суперменами, нінзями і т.д. Цього року (з тих костюмів, які ми бачили) дуже оригінально виглядала дівчинка в чашці від Старбаксу з кришкою і трубочкою на голові :) А от я для Емілі зробила білочку :) щось мені здалось що воно буде "в тему", та і кольори дуже хеловінські. І ось що в мене вийшло

Як на мене, то досить миленько Емілі в таких кольорах та і тішуся, що то все своїми руками :) Дуже мені такі спіднички імпонують - підходять до будь-якого образу і прикрасять будь-який костюм. Тому думаю, що це не остання така спідничка в моєму виконанні :) може якусь сніжинку малечі зроблю на новорічні свята... Все що треба для такої спіднички - це фатін відповідних кольорів, резинку на поясок, ще одну резинку для того щоб фатін добре закірпити і 2 години вільного часу щоб то все докупи зліпити :) В інтернеті є багато інструкцій як зробити спідничку-пачку і, як не дивно, багато різних способів, тому розписувати в деталях, думаю, немає сенсу. Скажу лише, що я спробувала кілька різних варіантів і вибрала, як на мене, найоптимальніший і найнадійніший (а якщо комусь цікаво, то потім розкажу в коментарях :)). Одним словом, ось яка у нас вийшла лисичка, яка в день хеловіну успішно просиділа вдома з антибіотиками і соплями... Зате ми трішки пороздавали цукерок діткам, котрі в гості заходили і пофотографувались в костюмі :)

Міні-Світ Тваринок + Подарунок Емілі на 2 Рочки

Потягнуло мене на креатив - трошки під впливом вільного часу (ви ж знаєте, що Емілі в садочок ходить), а ще тому, що малечі скоро 2 рочки і хочеться подарувати щось оригінальне і цікаве і не таке як усе інше :). Отож вирішила я взяти приклад з Лізи (http://www.lizon.org/) і зробити для Емілі міні-світ. Тільки замість Єгипту, динозариків і вулканів у нас будуть різні домашні тваринки, озерце з рибками і міні-сад :) Заінтригувала? :) Тоді залишайтесь тут і дивіться яка краса з того вийшла!

Як тільки я вибрала собі тематику міні-світу, то першим ділом прикинула, які матеріали мені будуть потрібні для роботи. Повірте, саме компонування того чуда зайняло зовсім не багато часу, якщо бути точним, то 3 години, але, думаю, для наступного міні-світу піде навіть менше. Бо тут я кілька разів все переробляла, міняла, думала-передумувала, планувала-переплановувала, клеєла-переклеювала... Але воно того вартувало, бо вийшло дуже гарно! Ще трошки часу пішло на те, щоб знайти все необхідне - довелось і по магазинах поїздити і в інтернеті покопатись. Ось що мені пригодилось:

Кінетичний пісок (неймовірно класна штука для моторики ручок, ліплення замків і всякого іншого), різні камінці (річкові, декоративні), паперова трава, справжні дерев'яні кільця (хоч можна запросто і без них обійтись), і, звісно, всілякі тваринки. Але навіть це все запросто можна замінити іншими більш доступними в господарстві речами - ну скажімо взяти рис чи гречку чи фасольку і зробити з них різні острівки для тваринок, взяти звичайний жеталин, додати синій харчовий барвник - і ось вам озерце, назбирати біля річки камінців, в лісі якісь маленькі гілочки чи суху траву - ось вам і декор. Дещо я збирала, дещо купувала... Все інше шукала вдома серед іграшок або домашніх дрібниць - квіточки, дерева, паркан, фрукти, камінь Welcome to our Garden знайшла в магазині де все по долару... І ось що з того вийшло :)

Спершу планувала зробити для Емілі грядки з овочами, але ніде не могла їх знайти, зате вдома були фрукти, то буду розповідати доці що вони з пальм нападали і ми будемо їх разом збирати (мабуть, ще треба ящики для фруктів доробити, щоб було куди збирати). Ще я хотіла поєднати домашніх тваринок і лісових, але коробка виявилась надто маленькою для усіх моїх забаганок, тому лісові і всілякі африканські (а такі теж були в наборі) будуть вже в наступному міні-світі :) І все одно мені якось замало місця в тій коробці... подарую Емілі, побачу як ми будемо бавитись, а тоді може передекорую то все до більшої. До-речі, класно те, що нічого з купленого не буде зайвим в майбутньому, навіть коли доці набридне бавитись з міні-світом-фермою (нехай в нас так він називається :)). А ще тішусь самою коробкою - вона закривається, кришка фіксується і наш міні-світ стає надзвичайно мобільним і переносним, звісно, лише в межах квартири, але все одно :)

Сподіваюсь, донечка зацінить креативні зусилля мами і тата, який допомагав отого сарая для курей і гусей клеїти :) і буде гарно бавитись міні-світом. А, думаю, бавитись можна дуже і дуже по-різному:

• розвивати тактильні відчуття, обговорювати який на дотик пісок, камінці, травичка
• вчити кольори, сортуючи фрукти по корзинках
• ліпити з піску - якусь гірку для забав котика
• вишукувати щось цікаве в травичці (я туди трошки всякого дрібного накидаю)
• розробляти моторику, занурючи рибку в водичку-камінці і потім її там шукати
• ліпити з пластиліну їду для тваринок і заодно вчити хто що любить їсти
• розказувати безліч історій і казок і бавитись відповідними тваринками - щось на кшталт "дружби" папугайчика і кота, або про те як рибка з жабкою і черепашкою не могли озеро поділити, або про овечку, яка не хотіла сидіти за парканом і постійно тікала :) - придумати можна стільки всього!

Маю аж місяць до вручення подарунка, тому планую кілька таких цікавих і простих, а може, навіть, і повчальних історій-казок наперед придумати. І вам потім також розкажу як ми бавились, які історії розповідали і що було для Емілі особливо цікавим. Тому залишайтесь з нами ;-).