Втілюємо в Життя Монтессорі

Прийшов час розповісти як ми захопилися методикою Марії Монтессорі і як втілювали в життя її ідеї для такого мацьопкого дівчаточка як моє ). Розповідати про те хто така Марія Монтессорі і в чому полягає її методика немає сенсу, бо на цю тему можна знайти багацько інформації. Тому я краще розкажу і покажу як було у нас. Відразу варто згадати, що це справжній фан не тільки для малечі, а і для батьків, адже будь-що зроблене своїми руками це прикольно, весело і якось так "по-сімейному" ).

Про методику Марії Монтессорі я чула вже давно і ще будучи вагітною трошки собі про неї підчитувала, але не зовсім уявляла як її реалізувати для зовсім маленької лялі. От для 2-х чи 3-х річної дитинки - запросто: можна бавитися багацько пізнавальних і просто фанівських ігор в домашніх умовах, організувати кімнату малечі (по-монтессорі), вчити пізнавати світ гуляючи на вулиці, вчити "спілкуватися" з іншими дітками і так далі... А що ж робити, коли та мацьопа просто собі лежить і дивиться на тебе? ) Все почалося з зебри... =) Якось нашому малюку подарували зебру (десь певно як нам місяць сповнився) таку прикольну з усілякими вісюльками на лапках, які дзвенять, шуршать, шелестять. Тільки от Емі зовсім не цікаво було що там в неї шелестить, її просто вражала сама зебра і її чорно-білі полоски. Малеча так зачаровано на неї дивилася і певно з 15 хв. могла погляду не відводити. До речі, саме до зебри була адресована її перша посмішка =). А потім ми помітили, що Емі посміхається кожного разу, коли бачить картину, яка у нас на стінці висить. Ну це не зовсім картина, швидше список настанов для сім'ї, які нам подарували на першу річницю весілля.

 

Отож знову "зебра" - чорним по білому написані різні фразочки. Чесно кажучи, зараз, коли нам вже 4 місяці, доця не так захоплено реагує на зебру і картинку, але ще донедавна це були її улюблені іграшки і вона капець як тішилась кожного разу як їх бачила. А зараз ми так проходимо (чи то пролітаємо в мами на руках) мимо і коли картинка чи зебра в полі зору, то доця каже "оооо" і робить дуже здивоване личко =)

Так ось саме така реакція Емілі на чорно-біле нагадала мені про Монтессорі і я почала "інвестігувати" що можна придумати для малючків-грудничків. І як виявилося - є купа ідей, усіляких штукенцій і забавок. Так ще й це все можна зробити в домашніх умовах своїми руками і майже з підручних матеріалів.

У Монтессорі тренінгу це називається Gobbi-Mobile і ціль його продемонструвати лялі градацію кольору від світлого до темного. Татко все робив своїми руками і не знаю чи то був фан для нього, але нам з доцею дуже подобалося спостерігати ))). Як виявилося в Америці можна купити силу-силенну всяких речей з яких потім щось можна скласти, зліпити і склеїти. Наприклад, отакі кульки можна було купити будь-якого діаметру, та і робити з них можна все що завгодно, хоча в магазині продавали їх саме для того щоб змоделювати в домашніх умовах Сонячну систему. А ми от для мобайлу домашнього використали ).

Отаке чудо висіло над донею і вона на нього захоплено дивилася. Хоча сказати щоб малеча прямо погляду від кульок не відводила, то не скажу, хоча було кумедно спостерігати як Емі переводить погляд з однієї кульки на іншу в одну і другу сторону =) до-речі кульки ще й на різній висоті висять.

А ще ми зробили доці отакий мобаілчик:

Це не зовсім по-монтессорівськи, зате чорно-біле )). В оригіналі теж має бути чорно-біле, але замість метеликів - геометричні фігурки. А ми собі вирішили, що так буде цікавіше. Метелики нам дуже подобалися, бо мама на них дмухала і вони ще й крутилися.

А для того щоб вчити донечку брати предмети в ручки, мама купила монтессорі-іграшки для малючків.

Ну зовсім як у фразі "важке дитинство, дерев'яні іграшки" =))). Але вони манюні і гарно поміщаються в ручку і не лякають доцю як шумні "пагрімушки", їх легко з ручки в ручку перекладати і малюку зручно тримати. Ми і досі бавимося ними незважаючи на те, що вони не кольорові і, як може комусь здатися, не цікаві. Предмети різного розміру і форми, допомагають розробляти моторику рученят. Наприклад, оті диски причеплені один до одного Емілі так кумедно вертить і розглядає з усіз сторін. Спочатку їй не вдавалося тримати їх в ручках, а тепер вже легко з ними справляється. Кожен з монтессорі-предметів має рекомендації коли і як його варто пропонувати дитині. А взагалі, то такі еко-іграшки тут дорогі, та і у нас в Україні мабуть також. Купили ми і кольорове "дерево" =) покрите еко-фарбами.

Ідея іграшки цікава, але здається моя малеча ще не розуміє що з нею можна робити (зрештою ми і пляшечку спраймаємо як іграшку - тримаємо ручками засовуємо в ротика і жуємо соску =))).

В планах мама ще має організувати для доні монтессорі-кімнату, основна ідея якої полягає в тому щоб, коли дитина прокинулася, то могла б відразу щось зробити сама. Наприклад, сповзти з матраса (який лежить на підлозі) і вхопити якісь іграшки щоб побавитися. Треба зробити так, щоб дитині не доводилося чекати поки мама прийде і дістане її з ліжечка чи витягне звідкись іграшку і запропонує побавитися... Так що будемо вчитися і бавитися, бо нам заімпонували такі ідеї :)