Oct 27, 2014

Я - Мама. Місяць 11-тий.

Моя мурашка 1-го жовтня зробила своїх перших 5 кроків!!! =) Отак собі стояла, трималася за мене, а потім рученята відпустила і до столика ігрового собі потопала. Так гарно було )) З того дня малюк собі отак час від часу топає, стоїть і ручки відпускає - забуває що не тримається коли бавиться іграшкою ). Ще кумедно ходить від мами до татка і знову до мами. Але останнім часом почала трохи боятися сама ходити - вона навчилася залазити на свою машинку одну і другу, ще на зебру (дякую, Іра, за таку круту іграшку), відповідно навчилася з того всього злазити і падати ). Може тому зараз трішки боїться ходити, хоче тільки за ручку, а як її відпускаєш, то відразу сідає. Але то таке - всьому свій час.

Ще Емілі добре навчилася все вимагати. Кричить, коли щось не по її, відразу плач, істерики... З качельки на дит. майданчику так взагалі зняти неможливо - та і відволікти потім не просто - так ніби вона добре розуміє що її хочуть забавити і забрати з майданчика )). Часом мені вже зовсім фантазії не вистачає щоб щось придумати новеньке. Виглядає її вимагання приблизно отак - доця бачить ціль, починає показувати на неї пальцем і казати "ооо" і якщо раптом ти поведеш її в протилежну сторону, то буде скандал =).

Не знаю навіть що і розповідати про доцькіні досягнення - стільки всього малюк вже знає, але частенько лінується показувати ). Стала ще більше всього повторювати за дорослими. Навчилася давати повітряний цьомчик - це дуже кумедно виглядає, не зовсім так по-справжньому як ви собі уявляєте ). Повторює за подружкою Катею всякі штуки. І кумедно показує їжачка =)). Емілі не знає, правда, що то їжачок, але вміє гарно його показувати на мордашці. А ще пробує повторювати звуки. Наприклад, кажу я малій "зроби па-па", а вона тобі замість ручкою махати каже "па-па" =). То не завжди так виходить, але частенько помічаю як вона дуже схоже пробує відтворювати те що чує ).

Вдома любимо возитися (точніше щоб нас возили =)) у всьому підряд і не тільки в тих штуках, які дійсно призначені для катання ))



Ось і купили ми для Емілі трошки завчасно подарунок на день народження у вигляді червоної крутої машинки =) Доця і далі не особливо любить у візочку їздити, а от в машинці якось їй цікавіше. Але найбільше зараз полюбляє на вулиці за ручку топати - то ж скільки можна листочків, палочок, яблучок і шишок назбирати!



А ще ми собі облюбували крутезний книжковий магазин і тепер частенько туди бавитися ходимо. Нас певно скоро пускати в нього не будуть, а то ми нічо не купуємо в них, а тільки кожного разу там порядки наводимо серед книжок і іграшок =)


Досі дуже боїмося лікарів... Були на плановому огляді, то навіть не дала лікарці підійти до себе - відразу крик і плач. Але незважаючи на це нам таки вдалося спільними зусиллями малюка зважити і поміряти ). Отож, Емілі важить 19 паундів і має зросту 29 інчів. А якщо по-українськи, то це 8,6 кг і 73,5 см. Так що доцька наїла файні щоки, які тепер трошки звисають, і ще чималі складочки на талії =) І в нас нарешті з'явилося стільки волосячка на голівці, що його тепер видно навіть по скайпу. Тішуся, бо перестала чути кожного разу питання в стилі "а в Емілі вже є хоч трошки волосячка?" =)) Та і на вулиці питання "хлопчик це чи дівчинка" перестали задавати, хоча це мабуть таки заслуга дівчачої шапки ).


То в нас була така принцесна фотосесія:



А ще ми були з Емілі в дитячому спотивному залі на занятті і на крутій фермі, де бачили перегони свиней =), але про це окремою статейкою. А зараз інтенсивно готуємося до нашого першого Дня Народження =) Але і про нашу підготовку я розповім також окремо ).

Oct 19, 2014

Острів Скарбів Або Як Ми у Флориді Відпочивали

Відразу скажу, що ні про які скарби йтися в постику не буде ). Просто місцинка де ми відпочивали має гарну назву Treasure Island і знаходиться у сонячній (і ще трішки дощовій Флориді). Чому "дощовій"? Та тому, що ми поїхали відпочивати не зовсім в сезон, і тому трошки мокнули. Але почнемо з самого початку...

Перше, що я для себе зрозуміла і що всім раджу: якщо є маленька дитина, то у відпустку беріть з собою котрусь бабусю =). Ми супер гарно відпочили не тільки тому, що були на океані (чи то правильніше сказати затоці), грілися на сонечку, плавали, мокли під дощем, каталися по узбережжю, а ще й тому, що мали можливість провести трошки часу вдвох з чоловіком ). Звісно, ми не зловживали допомогою бабусі (їй же також відпочити хочеться), але часом собі дозволяли залишити малечу і принаймні вдвох поплавати. 

Про клімат і океан. Хм... я ще певно такого клімату не зустрічала... Температура не падала нижче 32 градусів, навіть тоді коли на вулиці цілодобово лив дощ. Сонце жарить, але тобі класно і зовсім не гаряче. Вода мала темпертару певне під 30 градусів і теж не сильно охолоджувалася (ну хіба один день такий був, коли шторм налетів). Щодо води, то це була найтепліша солена вода в котрій я коли-небудь купалася! Тому було кльово! =) Кругом дрібний пісок... Широкі піщані білосніжні пляжі! Ну такий він вже дрібний що стряхнути його з себе просто неможливо! На доці він був усюди ) попробувала Емілі його вже в перший день і потім собі час від часу смакувала ). Але пляжі і правда гарні... Що мені не дуже сподобалося так це колір води. Вона зелена... Чиста, гарна, але зелена і тому не прозора. Можливо це затока така попалася, може у відкритому океані вона була б синенька...



Про людей на пляжі. Їх нема =) Їх і правда там нема! Гуляють собі пари - старші і молоді, бігають хлопці і дівчата чи на велосипедах катаються, але не лежать і не купаються! Може я трошки перебільшую, бо десь на відстані 20-30 метрів від нас хтось там засмагав ніби, але то хіба називається що на пляжі є люди??? Воно ніби і прикольно, але так дивно якось... Зато вільного простору було море та і місця рушниками зранку "бронювати" собі не треба (а то як згадаю Туреччину...). Зате які там ракушки!!! Ніколи не вірила що то можна самим такі величезні закручені ракушки назбирати!!! Я такі хіба в Криму колись по 5 грн. купувала )).

Доцька собі тішилася, бавилася, купалася багато-багато, гамала пісочок, а ще спала на пляжику під парасолькою. І скільки б я її не мазала кремом з фільтром 60, Емілі все одно умудрилася приїхати з відпочинку засмаглою =) Ото вже вітаміну D на рік наперед набралася!





Особливо про якісь туристичні атракції я не розповім, бо то був такий собі лінийвий відпочинок біля океану (доцька не дуже полюбляє в машині подорожувати, принаймні поки). Каталися собі узбережжям, дивилися на сусідні містечка - кругом гарно, чисто, прикольні готельчики чи особнячки, спокійно, тихо... Там більше сімейний відпочинок, а якщо хочеться шуму і пригод, то треба в сторону Маямі їхати. Якось ми і туди собі виберемося =).


Oct 4, 2014

Америка Очима Свекрухи =)

Якби рік тому мені сказали, що в нас за такий невеликий проміжок часу побувають в гостях обидві мами та ще й моя сестричка з хлопцем, я б точно не повірила. Але так і було =) На цей раз ми з донечкою привезли до нас з України маму Ромчика, тобто мою свекруху, котра виявилася ну дуже оригінальною у своїх баченнях і враженнях від гамерики. Перше що побачила Валентина Федорівна (окрім терміналу аеропорта) це був ліфт в наших апартаментах (прилетіли ми вечером, тому по дорозі додому не дуже вдалося розгледіти яка вона та гамерика), а тому і перша фраза була десь такою: "О, а у вас ліфти не обпісяні" =)). І сміх і гріх, як то кажуть, але нічо ж не поробиш з тим, що в нас в Україні багато будинків, в яких ліфти та і сама сходова клітка не похваляться чистотою. 

Наступне, що сказала свекруха і чим мене знову дуже здивувала (бо раніше якось особливо ніхто на це уваги не звертав), це своїм враженням від столешні на кухні =). Так, мама добре розбирається в дорогоцінних і напів дорогоцінних каменях, тому з усім своїм професіоналізмом відразу оцінила тутешні столешні - назвала камінь, з якого вони зроблені, прикинула його вартість, додала, що вони вічні і дуже дорого коштують у нас в Україні. А потім усі 3 тижні перебування в штатах тішилася тим столешням =) А ще відразу звернула увагу на те, що в нас все дуже велике - холодильник і плита, тарілки і чашки, умивальники і навіть прищепки =)). Капець як свекруху вразила чистота її босоніжок і ніг після 6-ти годинної прогулянки по Чикаго! Каже, що вдома першим ділом бігла б мити ноги і драяти босоніжки, а тут за усі 3 тижні здається жодного разу взуття не чистила, бо не було потреби =) Загалом усіх наших гостей дуже вражала чистота на вулицях. Так і Валентина Федорівна "зацінила" завжди підстрижені газони, помиті тротуари і дороги, наявність смітників. На коридорах в нашому будинку побачила чистеньке килимове покриття і відразу запитала: "А хто ж його прибирає і як часто?". Ну а потім, коли ще й лавандові запашки нанюхала на тому ж коридорі, то взагалі слів не було і тільки одне запитання: "А чому ж в нас в Україні не може так бути?".

Ще весело було як ми поїхали в дорогущий район де класні особнячки і мама сказала фразу: "Такі газони гарні... і чого ж ті люди хоча б укропчика і петрушечки для себе не посадять?" =)). Певно, скучила за своїм моднячим городом вдома, де не тільки укроп і петрушка, а і всі можливі овочі щороку дозрівають!

А загалом, дуже файно пройшли ці три тижні гостювання. Донечка звикла до бабці і гарно з нею бавилася. Бабця навчила малечу танцювати, а ще кумедно імітувати сміх, а ще їсти пельмені і вареники )). Отож, якщо підсумувати результат перебування бабусі в гамериці, то виглядало б десь отак:

  • ціла морозилка наліплених домашніх пельменів (якщо бути точним, то нам з чоловіком вистачить на 11 вікендів)
  • майстер клас для мене по випіканню двох смачнющих тортів
  • купа веселих хвилин і гарних забав з внуцею
  • два мішки великих океанських ракушок зібраних бабцею на Флориді (я виклянчила дві найгарніші =))
  • та і взагалі багато приємного спілкування і спільного проведення часу! Валентина Федорівна, приїжджайте до нас ще!  

Забави почалися ще з літака Варшава-Чикаго ).






А це ми на хрестинах в маленької сусідки Катіньки ).


Так ми вже звикли, що в нас майже весь час хтось гостює, що треба планувати наступний візит родичів чи друзів. Отож, далі буде.........