Якби рік тому мені сказали, що в нас за такий невеликий проміжок часу побувають в гостях обидві мами та ще й моя сестричка з хлопцем, я б точно не повірила. Але так і було =) На цей раз ми з донечкою привезли до нас з України маму Ромчика, тобто мою свекруху, котра виявилася ну дуже оригінальною у своїх баченнях і враженнях від гамерики. Перше що побачила Валентина Федорівна (окрім терміналу аеропорта) це був ліфт в наших апартаментах (прилетіли ми вечером, тому по дорозі додому не дуже вдалося розгледіти яка вона та гамерика), а тому і перша фраза була десь такою: "О, а у вас ліфти не обпісяні" =)). І сміх і гріх, як то кажуть, але нічо ж не поробиш з тим, що в нас в Україні багато будинків, в яких ліфти та і сама сходова клітка не похваляться чистотою.
Наступне, що сказала свекруха і чим мене знову дуже здивувала (бо раніше якось особливо ніхто на це уваги не звертав), це своїм враженням від столешні на кухні =). Так, мама добре розбирається в дорогоцінних і напів дорогоцінних каменях, тому з усім своїм професіоналізмом відразу оцінила тутешні столешні - назвала камінь, з якого вони зроблені, прикинула його вартість, додала, що вони вічні і дуже дорого коштують у нас в Україні. А потім усі 3 тижні перебування в штатах тішилася тим столешням =) А ще відразу звернула увагу на те, що в нас все дуже велике - холодильник і плита, тарілки і чашки, умивальники і навіть прищепки =)). Капець як свекруху вразила чистота її босоніжок і ніг після 6-ти годинної прогулянки по Чикаго! Каже, що вдома першим ділом бігла б мити ноги і драяти босоніжки, а тут за усі 3 тижні здається жодного разу взуття не чистила, бо не було потреби =) Загалом усіх наших гостей дуже вражала чистота на вулицях. Так і Валентина Федорівна "зацінила" завжди підстрижені газони, помиті тротуари і дороги, наявність смітників. На коридорах в нашому будинку побачила чистеньке килимове покриття і відразу запитала: "А хто ж його прибирає і як часто?". Ну а потім, коли ще й лавандові запашки нанюхала на тому ж коридорі, то взагалі слів не було і тільки одне запитання: "А чому ж в нас в Україні не може так бути?".
Ще весело було як ми поїхали в дорогущий район де класні особнячки і мама сказала фразу: "Такі газони гарні... і чого ж ті люди хоча б укропчика і петрушечки для себе не посадять?" =)). Певно, скучила за своїм моднячим городом вдома, де не тільки укроп і петрушка, а і всі можливі овочі щороку дозрівають!
А загалом, дуже файно пройшли ці три тижні гостювання. Донечка звикла до бабці і гарно з нею бавилася. Бабця навчила малечу танцювати, а ще кумедно імітувати сміх, а ще їсти пельмені і вареники )). Отож, якщо підсумувати результат перебування бабусі в гамериці, то виглядало б десь отак:
Ще весело було як ми поїхали в дорогущий район де класні особнячки і мама сказала фразу: "Такі газони гарні... і чого ж ті люди хоча б укропчика і петрушечки для себе не посадять?" =)). Певно, скучила за своїм моднячим городом вдома, де не тільки укроп і петрушка, а і всі можливі овочі щороку дозрівають!
А загалом, дуже файно пройшли ці три тижні гостювання. Донечка звикла до бабці і гарно з нею бавилася. Бабця навчила малечу танцювати, а ще кумедно імітувати сміх, а ще їсти пельмені і вареники )). Отож, якщо підсумувати результат перебування бабусі в гамериці, то виглядало б десь отак:
- ціла морозилка наліплених домашніх пельменів (якщо бути точним, то нам з чоловіком вистачить на 11 вікендів)
- майстер клас для мене по випіканню двох смачнющих тортів
- купа веселих хвилин і гарних забав з внуцею
- два мішки великих океанських ракушок зібраних бабцею на Флориді (я виклянчила дві найгарніші =))
- та і взагалі багато приємного спілкування і спільного проведення часу! Валентина Федорівна, приїжджайте до нас ще!
Забави почалися ще з літака Варшава-Чикаго ).
No comments:
Post a Comment