Вагітність і Пологи в Америці. Частина 1

Напевне, вже усі мої читачі знають, що кілька місяців тому, а якщо бути точними, то 20-го листопада о 20:02 по USA Central Standard Time в нашій сім'ї народилася маленька американочка Емілія =). Нам вже минуло два місяці і мама, тобто я, трошки освоївшись з повною відсутністю доціного графіка, нарешті знайшла час розповісти як це мати донечку американку, ходити вагітною по дорогах Америки і, звісно, народжувати в штатах. Отож почнемо з самісінького початку =). 

Вагітність. Оскільки я немаю власного досвіду вагітності і родів в Україні, а лише знайома з розповідями друзів, то і не задаватимусь ціллю порівнювати як воно тут і там. Краще поділюся особистими враженнями, а ви вже самі порівняєте.

Отож, перше що мене вразило - це процес вибору собі лікаря. Обрати можна абсолютно будь-якого за власним бажанням. Єдине на що варто зважати - це те чи вибрана клініка співпрацює з вашою медичною страхівкою. В нас мед. страхівка доволі непогана, тому вибирати можна було серед великої кількості клінік. Щодо лікаря, то все дуже просто - відкриваєте гугл і шукаєте відгуки =) який вам по відгуках підійшов до такого і йдете. А якщо раптом після першого візиту він вам не сподобався, то повторюєте процедуру заново і записуєтеся вже до іншого. Причому жодних мед. даних вам носити з собою не потрібно, адже новий лікар (точніше його офіс) сам візьме їх у попередника (тобто його офісу)). Як на мене то дуже зручно і просто.

Так по рекомендаціях я собі і обрала лікаря у найближчому до мене госпіталі. Ним виявився 54-річний американець у якого 5-ро дітей =). За все життя я, напевне, ще не зустрічала такої оптимістичної, позитивної і веселої людини! А це багато вартує, особливо коли лікар веде вагітність. Але давайте до суті справи. 

Клініка. Чесно кажучи, кожного разу коли я в неї навідувалася, в мене було відчуття, що я прийшла просто собі в таке офісне приміщення =). Ні тобі запаху ліків, ні стареньких бабусь і дідусів, котрі очікують своєї черги (всі вони вже давно сидять у лікаря або у його власній приймальні), ні тобі вузеньких коридорів і людей у білих халатах. Натомість усюди килимове покриття, великі приміщення, реєстраційні стійки (ну цілком нагадують ті що в готелях), люди з посмішками на обличчях, чергові, котрі відразу намагаються допомогти не заблукати... В таку клініку можна хоч кожного дня навідуватися =). 

Відвідини лікаря. Все просто - до 26-го тижня ходити треба раз в чотири тижні, потім до 36-го - раз в два, а потім кожного тижня аж до пологів. На прийом - по запису, тому, як правило, ніхто в приймальні не очікує. У кожного пацієнта своя назначена година. А от прийом відбувається доволі цікаво (і це усі лікарі тут таке практикують). В офісі лікаря (в клініці кожен лікар має свій окремий офіс) є порядку 5-ти кабінетів, в котрих він приймає людей. Медсестра по черзі заводить пацієнтів до окремих кімнат (у моєму випадку міряє вагу, тиск, бере аналіз крові, якщо потрібно), тоді йде за наступним, а я залишаюся і чекаю на лікаря. Таким чином заповнюються усі кабінети, а потім лікар (знову ж таки в порядку черги) їх обходить. Заходить, питає як ся маєш, дивиться результати аналізів, міряє пузо, каже, що все класно, питає чи є запитання до нього, прощається (мій завжди казав - take it easy =) і йде собі до наступної кімнати. Це все триває як правило хвилин 5 ну максимум 10. Зручно, швидко, вчасно і завжди по суті =)

Тепер найцікавіше - Ціни. Відразу скажу, що моя мед. страхівка покрила абсолютно усю вагітність. Тобто мені не довелося оплачувати жодного візиту, а коштують вони, повірте, не дешево. Отож, звичайний візит до мого лікаря коштував в середньому $170. Чому в середньому? Та тому, що кожного разу ця сума була різною. Може це залежало від кількості запитань, які я задавала на прийомі? =)) Ультразвук коштував порядку $350. Аналіз крові $20, а аналіз аналізу крові - $80 =). Щойно підрахувала загальну вартість усіх моїх візитів протягом 9-ти місяців... і вийшло порядку $6000 (і це я ще не врахувала пологів)). Одним словом не дешеве це задоволення вагітність і пологи в штатах без страхівки. Хоча я чула, що тут є і безкоштовні клініки, але цим питанням не цікавилася.

Ще мені дуже подобається процес виписування ліків - лікар сам призначив, сам передзвонив в аптеку замовив (причому адресу зручної для тебе аптеки даєш ти сам), а тобі треба лише приїхати і заплатити за них, причому не всю суму, бо частинку також покриває страхівка. Amazing, right? =)

Тепер про пологи. Хоча ні, і так якось багато тексту вийшло =) так що далі буде... 

Америка Очима Мами =)

Першим нашим офіційним гостем за рік, який ми провели в Америці, стала моя мама =).

"Село"!!! =) Таким було мамине перше враження =) Саме це я і почула у відповідь на запитання "Ну як тобі Америка???". Ну а що ж і ще можна було сказати?! Все що на той момент мама тут побачила це аеропорт, який не дуже то і здається особливим після того як у Львові побудували новий термінал, нічний хайвей (і знову нічого оригінального) і, звісно, містечко в якому ми живемо, себто Arlington Heights - один з райончиків неподалік Чикаго (причому мама сказала що у неї враження що живемо ми в якомусь гуртожитку =))). Таким було мамине враження відразу по приїзді... Але як би це не звучало дивно, мама не дуже то і змінила свою думку до кінця свого гостювання =). На другий день до побаченого додалися місцеві сірі білки, яких я раніше вже згадувала, стаї гусей, які кругом "пасуться" і індуси =). Ну чим не "село"?!

Але все ж таки трошки "справжнього американського" їй вдалося відвідати і попробувати. Наприклад, хмарочоси в даунтауні Чикаго, чиказьку діп діш піцу (в оригіналі - deep dish pizza), будинок в якому знімали фільмика "Один Вдома", справжній американський бюргер і chicken wings з американським пивком, американські моли (mall), себто торгові центри, які на порядок більші наших. Ще мама побувала на одній з найвищих споруд в штатах (Hancock Tower), зайшла в Apple Store на Michigan Ave і, звісно, випила кавусі в Starbucks.

Протягом усього перебування у нас в гостях мама ніяк не могла перестати дивуватися кільком речам. Наприклад, ялинці, котру вже кілька тижнів не підливають, а вона не осипається =). Чесно кажучи мене це також дивувати досі не перестає - таке враження, що ті голочки приклеєні супер клеєм бо відірвати їх навіть в засохшому стані дуже важко. А ще мені дуже сподобалося як мама вперше потрапила в магазин і довго не могла зрозуміти чому всі кругом вибачаються, пропускають і посміхаються =). Відразу згадалося моє "перше враження" від Америки. Дивувалася машинам, які зупиняються на віддалі 5-ти метрів від пішохода щоб його пропустити, навіть якщо по правилах пропускати повинен він, та ще й посміхаються тобі і не рушають з місця поки ти не ступиш ногою на тротуар. 

Результатом візиту мами також стало наступне: в'язані светрики для доці в кількості трьох штук, в'язана шапочка в кількості однієї штуки, в'язаний плєд, купа цікавих методів як заспокоїти малечу, один з яких - піти в ванну і ввімкнути душ =) чомусь я до такого не додумалася, а виявляється дітям то так цікаво! )). Окрім цього доця навчилася казати слово "кака" =))) не знаю чи цим варто хвалитися, але така вже вона правда =))))

А взагалі то ми за мамою дуже сумуємо... а доця коли чує вже знайомий мамин голос, правда тепер по скайпу, посміхається і агукає =)