От і прийшов час
написати про наш переїзд. Хоча ми вже місяць як живемо в нових
апартаментах, але тільки зараз, здається, до кінця скупилися і обставилися усім
необхідним – можна вже розповідати і фотографії показувати =).
Але для початку
трошки розкажу про те як тут воно все виглядає. Отож, як надумаєте переїжджати,
то для початку добре розберіться куди. Тут усі стараються прив’язуватися до
роботи, а якщо не до роботи, то до основних highway або до місцевого транспорту
такого як Метра (від нас, наприклад, Метрою можна добратися майже у будь-який suburb
Чикаго або ж в саме місто, тому це надзвичайно зручно). Тоді якщо раптом
зміниться місце роботи, можливо, не доведеться змінювати ще й місце проживання (тим більше, що контракт на проживання укладати треба мінімум на пів року, а часом і відразу на рік).
Власне, оцим другим варіантом ми і озброїлися – вибрали два основні highway,
котрі ведуть до роботи + найближчі станції Метри і почалися пошуки. Не можу
сказати, що шукали ми надто довго =). Тут все просто і варіанти всього два:
- Шукаєш
приватного власника, котрий має бажання здавати квартиру (це не варіант для
нас, бо ми переїжджали з друзями і нам важливо було жити поряд – мала ймовірність,
що в приватників щось таке знайшлося б, хоча ми чесно кажучи і не пробували виясняти)
- Вибираєш
собі комплекс апартаментів і їдеш дивитися що там і як
Варіант #2 нам
дуже навіть підійшов, адже таких комплексів кругом повно і фактично в кожному
районі можна знайти хоча б 2-3. Але тут почалися інші проблеми – жодні з тих
комплексів нам не підходили =) В одних – вікна надто маленькі (таке дуже часто
можна зустріти в Америці), в інших – надто темно всередині (мало світла для
мого чоловіка зовсім не варіант =)), ще одні – виходять прямо на шумну 3-х полосну
дорогу і так далі… Часом, проїжджаючи мимо, ми навіть не заходили і не дивилися
що там всередині. Тому коли знайшлися апартаменти в яких ми зараз мешкаємо –
було купа радості =) Світлі, гарна територія з соснами і алейками, безкоштовна
парковка, комунальні включені в ціну (усі окрім електроенергії), великий балкон,
чимала кухня, величезний холодильник (а якщо ще врахувати що в комунальному
особняку нам належало лише кілька полок з загального холодильника, то можете
собі уявити яким важливим був цей фактор =))))… краса! Інфраструктура – супер!
При бажанні в магазин сходити можна пішки. Поряд парк з озерцем. Усі знайомі і
купа прикольних незнайомих магазинчиків. Поряд хайвей для добирання на роботу.
Близько до Ikea (яка тепер стала нашим кращим другом =)), а ще до перукарки і
до песика Васьки тепер не треба за пів години виїжджати з дому =) Одним словом
радість та й годі!
Хоча знайшовся одненький маленький мінусик – на підлозі в апартаментах килимове покриття себто ковролін, а я так хотіла паркет. Хоча чесно кажучи зараз воно так м’яко і так
файно і можна на ньому зручно вмоститися і повалятися. Ну подумаєш пилотяг треба (а тут нормальні від
200-300 доларів) та і прибирати частенько теж треба )) Зате м’яко як =). Отже, з плюсів: пральня відразу на поверсі ($1.5
прання + $1.5 сушка), сміттєпровід також, ліфт є (це я на майбутнє думаю, зараз
з 3-го поверху можемо і пішечки спускатися =)), сусіди за стінкою – наші друзі
і то межуємо з ними лише кухнями, якщо щось зламається, мексиканчик прийде і все
зробить =) Здається основне перерахувала. Ой, ні, забула про басейн і спортзал і баскетбольний майданчик (останнє не надто актуальне, але ж є =))). І все це входить в ціну! Трохи нам заважає сусід зверху, котрий
очевидно кожної ночі розмовляє з родичами і замість того, щоб сидіти при цьому
на одному місці, він бродить по спальні о 3-тій ранку. А підлога у нього якась дивно скрипуча,
хоч теж з килимовим покриттям. Переважна більшість інших співмешканців - індуси - спокійні, тихенькі, загалом дуже позитивні.
Райончик, в якому ми поселилися, називається Arlington Heights, а комплекси наших апартаментів - Stone Bridge Village. Гарно, правда? =)