Windy City

З дозволу Віки використаю фразу з блогу кіт В чоботях: "це місто змушує мене усміхатися" =). Дуже мені сподобалося як ти, Віка, описала "своє" Місто і мені захотілося поділитися "своїм". Отож, вперше за довгі дощові, вітряні, похмурі і холодні дні наступила справжнісінька весна і ми з задоволенням вибралися до цивілізації =). Від Чикаго ми живемо не так і далеко – всього 30 миль. Можемо добиратися туди машинкою, а можемо так званим Metra. Чому ж ми, насправді, так рідко туди їздимо? Той хто був в Чикаго мене розуміє =), а той хто не був, то не знає, що таке справжні вітри. Такий вітер не просто дме на тебе, нехай навіть сильно, він збиває тебе з ніг, не дає тримати рівновагу та ще й при цьому заморожує. На вулиці теплінь, а ти в осінній куртці і тобі все одно холодно =). Не дарма все ж таки Чикаго називають Windy City – воно сповна заслуговує на таке ім’я. 

Але це місто таки змушує мене посміхатися =). Кожного разу, коли ти до нього приїжджаєш, воно зустрічає тебе позитивом і радістю і височенними будівлями і якимось незрозумілим блиском, який усюди. А ще надзвичайними фонтанами і парками і захопленими туристами. Ну і, звісно, своєю чистотою. А ще озером… Таким безкраїм синьо-зеленим і якимось дуже особливим… Хоча саме воно і є причиною тих сильних вітрів і погоди, котра може змінюватися щогодини =).

Ще рік тому, коли ми мали нагоду відвідати Чикаго, ми обійшли більшість музеїв, вибиралися на 103 поверхи будівель, були в океанарії. Тому цього разу нам просто захотілося пройтися містом, подивитися на людей, зайти в Apple store (куди ж без цього =) ), з’їсти чиказький хот-дог, полюбуватися на мексиканські весілля (це окрема тема для обговорення), одним словом просто гуляти і отримувати задоволення. День вдався на всі 100%! Навіть вітер дозволив нам познімати куртки і насолоджуватися теплом. А Рома умудрився при цьому ще й добряче згоріти і тепер він схожий на такого собі місцевого redneck-a =). 

 

Що Таке Культура?

Сьогодні плавала собі в басейні і роздумувала над цікавим фактом, а саме "що таке Культура". Чи знаємо ми, що окрім науки, мистецтва чи освіти, це поняття має в собі також і моральну складову? Чи задумувалися ми колись над цим? Чому одні люди вміють бути ввічливими, а інші ні? Чому люди мають багату історію і знають свою культуру, але не вміють застосовувати ці знання в буденних справах? Чому одні посміхаються покупцям, пропускають машини на дорогах, допомагають в різних ситуаціях, а інші лише кричать з самого ранку в магазинах, висловлюють своє незадоволення і стороняться людей на вулиці?

Басейн, який ми зазвичай відвідуємо, далеко не такий до якого звикли відвідувачі нашого Аквапарку на вулиці Науковій. Тут немає 50-ти метрових широких доріжок, а лише 25-ти метрові та і ті вужчі. І людей зовсім не менше (3, 4 часом і 5 на одній доріжці). Сьогодні, для прикладу, окрім мене було ще 3-є людей. І знаєте що дивно? Ми цілком спокійно собі пропливали один повз одного абсолютно не заважаючи. Мені посміхалися, а не косили погляд з думкою "о, ще одна прийшла на нашу доріжку – невже не могла вибрати іншу?". І вірите Ви чи ні, але і мені у відповідь зовсім не хотілося робити зауваження, коли хтось запливав на мою половинку чи сильно-сильно махав руками прямо біля мене =). Ми собі мирно розходилися з фразами "Excuse me" і "Sorry" у відповідь. Не було криків, бійок, сварок – а це не раз траплялося зі мною в нашому Аквапарку =) (про бійки звісно перебільшую). А ось на сусідній доріжці, до прикладу, одна жіночка дуже інтенсивно плавала і коли помітила, що до неї перебрався новий плавець, то сказала йому наступне: "Я перепрошую, але я дуже інтенсивно плаваю, навіть не піднімаючи голови з води [вона і справді пропливала усі 25 метрів не виймаючи голови і надзвичайно швидко] і я наперед прошу у Вас вибачення за те, що випадково можу Вас зачепити.  Мені залишилося проплисти всього два басейни і тоді доріжка буде у вашому розпорядженні". Ви коли-небудь таке чули? До Вас колись підпливали / підходили / під’їжджали з схожими фразами?

Тільки не подумайте, що я собі закарбувала у пам’яті лише якісь негативні спогади про Львів чи українців – це не так. Я, направду, пам’ятаю багато позитивних моментів! Мені не раз зустрічалися продавці, котрі були люб’язними і позитивно налаштованими, чи консультанти, котрі готові були допомогти тобі знайти все необхідне. Але було і багато такого про що навіть не хочеться згадувати. А тут воно все по іншому! Тут посміхаються усі продавці без винятку, який би поганий у нього не видався день. Тут люди вітаються на вулиці, якщо ти на них глянув. В басейні тобі "уступають місце" =). Тут пропускають машинки на дорогах. І такого "тут" є ще багато-багато. І вірите Ви чи ні, але ланцюгова реакція і бажання віддячити працює на всі 100%. Хочеться те ж саме робити у відповідь! Якось підсвідомо ти починаєш бути ввічливішим, ніж був до того, глупо посміхатися незнайомим людям, пропускати машинки, "не заважати" людям у басейні, питатися в продавця як у нього сьогодні пройшов день і багато-багато іншого  =). Привітні і позитивні дії людей зовсім не провокують негативу, не спонукають до якоїсь пакості, а цілком навпаки! Чому ж у нас не завжди люди це розуміють?

Звісно, я тут провела ще дуже мало часу, щоб робити якісь висновки і з впевненістю говорити про тутешнє культурне життя. Але те, що я побачила за ці кілька місяців, приємно дивує!

Потоп По-Американськи

Сьогодні в Чикаго потоп! Я думала таке буває лише у нас, але всі ми люди і всі ми живемо на тій самій планеті, тому я помилялася. Власне все почалося ще з маленького вечірнього дощику, який плавно переріс в таку зливу, яку у нас називають "ллє як з відра". На вікнах суцільні водопади (за вікном нічогісінько не видно), а на другому поверсі протікає стеля (ходимо з вазами, тазіками поки не обжилися =). Рома сьогодні добирався на роботу рівно 3 години, уявляєте? Я не перебільшую і не жартую – ціленькі 3 години в дорозі (як правило це у нього займає 30 - 40хв.). Вночі гриміло і блискало так, що навіть я прокидалася (той хто мене знає мав би тут здивуватися =)). Всі дрібненькі озерця в нашому селі вийшли з берегів і затопили прибережні газони. Сьогодні під’їжджаємо до парковки супермаркету і думаємо, а чого ж вона пуста така – під’їжджаємо ближче, а вона виявляється повністю затоплена, лише скраєчку кілька місць вільних. 

Таких погодніх умов американці бояться не менше снігопадів, ось які пояснення неявки на роботу я сьогодні чула (від чоловіка і друзів, звісно,- я то і так вдома сиділа =):

• У мене затопило підвал, тому буду працювати з дому
• Затопило highway, доїхати немає як
• Застряг на дорозі, повертаюся додому
• Треба  вирішити різні справи вдома після удару блискавки
• Закрили дорогу, немає як доїхати
• Ставок біля дому вийшов з берегів - я в пастці =) В оригіналі так: "I'm literally trapped in my subdivision. Both exits from my subdivision are flooded from the pond overflow".

А були і такі, котрі "з горем пополам" добиралися на роботу, сиділи там пів годинки, а потім поверталися додому з фразою "погода погана, треба вдома сидіти" =).

Ось класний Репортаж мені підкинули (дякую, Діма!). Тут фотки кручє! =)

А ось кілька наших скромних фото/відео цього чарівного дійства:

Робота кипить =)

Перші Враження. Part 2.

Продовжуємо рубрику “Перші враження в Америці”. Перебуваючи тут ще зо 2 місяці починаєш розуміти, що різниця між “тут і там” не лише в роботі різноманітних державних установ, відсутності бюрократії, видах картоплі чи озері посеред міста, але й у всяких інших життєвих і, на перший погляд непомітних, дрібницях. Отже, продовжуємо список відмінностей (цього разу пронумерований =)):

1. Використовувати ремінь безпеки в машині на задньому сидінні обов’язково! Мало того всі тут так роблять і ми вже також =)
2. Дороги взимку посипають кольоровою хімкою (на вигляд як великі кристали солі), ще тоді, коли сніг лише в прогнозах
3. Працювати дозволяють з дому, якщо випало хоча б трошки снігу (наступний пункт пояснює чому)
4. Практично усі їздять на всесезонній резині, яка в умовах снігу практично як літня.
5. Тут можна купити “девайс” на видавлювання пасти з тюбика
6. А ще “девайс” для чищення креветок
7. Сир і ковбасу можна попробувати в магазині перед купівлею
8. Кеш можна покласти на картковий рахунок прямо у банкоматі
9. Гроші з чеку можна покласти на картку прямо з мобільного, просто сфотографувавши чек
10. Туалети всмоктують воду, замість того, щоб її зливати =)
11. Взагалі, то туалети тут всюди =) (у всіх магазинах, супермаркетах, і т.д.) і вони безкоштовні =)
12. Батарей для опалення в домах немає =), замість них дірки в підлозі і система повітряного опалення у підвалі
13. Машину на себе можна переоформити в “кіоску”, якщо не маєш часу їхати у спеціальну установу
14. Абсолютно все можна купити онлайн, навіть макарони і туалетний папір
15. Майже усі куплені товари (навіть трішки використані =) - це я про одяг) можна без проблем повернути
16. По дорогах бігають скунси і апоссуми, а ще білки і зайці (здається про це вже писала)
17. Світлофори розташовані за перехрестям, що дозволяє їх завжди бачити =) мало того – окрема лінія – окремий світлофор
18. Кешом ніхто не користується (взагалі! я не пам’ятаю коли останній раз тримала фізичні гроші в руках =))
19. Практично усі машини з автоматичною коробкою (ну правда часом можна зустріти ще й гібридів)
20. Усі газони завжди підстрижені – тут за це штрафують
21. Робоча напруга в електромережі дорівнює 110 В, а частота - 60 Гц.
22. Усі їздять по правилах і ніхто не порушує
23. На заправці розраховуєшся карткою прямо в колонці =)
24. Аварійкою і фарами ніхто не дякує – тут це заборонено правилами
25. Мало хто їздить без навігації
26. Дітей в садку годують піцою
27. Усі знають свій індекс =) тут без цього нікуди (його постійно питають)
28. Будинки нумеруються через 4 цифри (замість 2-х як у нас)
29. Сніг взимку має вигляд не сніжинок-зірочок, а паличок
30. Квіти продаються лише в парній кількості
31. Продовжуємо про квіти – вони продаються відразу у вазах і з хімкою, котра дозволяє їм стояти до 2-х тижнів без зміни вод
32. На вулиці замість горобців і голубів живуть "папуги" =)

Але все ж таки є у нас і щось спільне – здавати на права "і тут і там" можна українською =))).