Що Таке Культура?

Сьогодні плавала собі в басейні і роздумувала над цікавим фактом, а саме "що таке Культура". Чи знаємо ми, що окрім науки, мистецтва чи освіти, це поняття має в собі також і моральну складову? Чи задумувалися ми колись над цим? Чому одні люди вміють бути ввічливими, а інші ні? Чому люди мають багату історію і знають свою культуру, але не вміють застосовувати ці знання в буденних справах? Чому одні посміхаються покупцям, пропускають машини на дорогах, допомагають в різних ситуаціях, а інші лише кричать з самого ранку в магазинах, висловлюють своє незадоволення і стороняться людей на вулиці?

Басейн, який ми зазвичай відвідуємо, далеко не такий до якого звикли відвідувачі нашого Аквапарку на вулиці Науковій. Тут немає 50-ти метрових широких доріжок, а лише 25-ти метрові та і ті вужчі. І людей зовсім не менше (3, 4 часом і 5 на одній доріжці). Сьогодні, для прикладу, окрім мене було ще 3-є людей. І знаєте що дивно? Ми цілком спокійно собі пропливали один повз одного абсолютно не заважаючи. Мені посміхалися, а не косили погляд з думкою "о, ще одна прийшла на нашу доріжку – невже не могла вибрати іншу?". І вірите Ви чи ні, але і мені у відповідь зовсім не хотілося робити зауваження, коли хтось запливав на мою половинку чи сильно-сильно махав руками прямо біля мене =). Ми собі мирно розходилися з фразами "Excuse me" і "Sorry" у відповідь. Не було криків, бійок, сварок – а це не раз траплялося зі мною в нашому Аквапарку =) (про бійки звісно перебільшую). А ось на сусідній доріжці, до прикладу, одна жіночка дуже інтенсивно плавала і коли помітила, що до неї перебрався новий плавець, то сказала йому наступне: "Я перепрошую, але я дуже інтенсивно плаваю, навіть не піднімаючи голови з води [вона і справді пропливала усі 25 метрів не виймаючи голови і надзвичайно швидко] і я наперед прошу у Вас вибачення за те, що випадково можу Вас зачепити.  Мені залишилося проплисти всього два басейни і тоді доріжка буде у вашому розпорядженні". Ви коли-небудь таке чули? До Вас колись підпливали / підходили / під’їжджали з схожими фразами?

Тільки не подумайте, що я собі закарбувала у пам’яті лише якісь негативні спогади про Львів чи українців – це не так. Я, направду, пам’ятаю багато позитивних моментів! Мені не раз зустрічалися продавці, котрі були люб’язними і позитивно налаштованими, чи консультанти, котрі готові були допомогти тобі знайти все необхідне. Але було і багато такого про що навіть не хочеться згадувати. А тут воно все по іншому! Тут посміхаються усі продавці без винятку, який би поганий у нього не видався день. Тут люди вітаються на вулиці, якщо ти на них глянув. В басейні тобі "уступають місце" =). Тут пропускають машинки на дорогах. І такого "тут" є ще багато-багато. І вірите Ви чи ні, але ланцюгова реакція і бажання віддячити працює на всі 100%. Хочеться те ж саме робити у відповідь! Якось підсвідомо ти починаєш бути ввічливішим, ніж був до того, глупо посміхатися незнайомим людям, пропускати машинки, "не заважати" людям у басейні, питатися в продавця як у нього сьогодні пройшов день і багато-багато іншого  =). Привітні і позитивні дії людей зовсім не провокують негативу, не спонукають до якоїсь пакості, а цілком навпаки! Чому ж у нас не завжди люди це розуміють?

Звісно, я тут провела ще дуже мало часу, щоб робити якісь висновки і з впевненістю говорити про тутешнє культурне життя. Але те, що я побачила за ці кілька місяців, приємно дивує!