Я - Мама. Місяць 5-ий.

Нам 5! Насправді, вже 5 місяців і 10 днів, бо мама спізнилася трохи з звітом. Великі-великі, дорослі-дорослі і надзвичайно веселі дівчатка :) Тішимося, либимося і сміємося ми багато, що дуже радує маму та і саму малечу ).

Отож, трошки наших нещодавніх досягнень. Емілі крутезно навчилася бавитися різними іграшками, тягати їх однією ручкою, перекладати в іншу, брати обома, одягати на ручку і навіть на ніжку (це правда виходить в неї випадково), знімати з ручки (з ніжки то не так легко), піднімати те що впало (на животик, наприклад, або десь поряд у зоні досяжності). А особливо класно в неї це все виходить, коли лежить на животику - тягає і загрібає рученятами все до чого може дотягнутись, розвертається, якщо потрібно і навіть пробує відштовхуватись ніжками! Не обходиться і без запихання усього до рота =). Облизуємо все до чого можемо дотягнутися (є такий смайлик в скайпі, котрий б'є себе рукою по чолі і махає головою - типу "ой і що я маю з тим робити" - десь такий самий стан у мене, коли чергова іграшка, пляшка, шлейка рюкзака тягнеться до рота). Причому доця навчилася то все правильно в ротика класти - не в ніс, не на чоло і не на голову, а правильним боком саме в рот (хоча певно краще було б якби то був ніс чи чоло). Улюблене заняття: "гуляти" у мами на ручках по квартирі і ловити, перекидати, хапати і облизувати все, що попадеться під руки і дозволить мама. От ми з Ромою іграшки і картинки порозвішували по квартирі, щоб Емілі ні в чому собі не відмовляла =). Чомусь найбільше доцю тішать пластикові пляшки, особливо якщо в них є вода ). А і ще ноги. Так, дуже нам прикольно бавитись власними нозями і всім що на них одягнене (я вже перейшла на колготки і повзунки, бо втомилася шукати по хаті шкарпетки і сотий раз на день одягати їх =)).

Ще на самому початку 5-го місяця, Емі навчилась перевертатись з спинки на животика і тепер лежати зовсім не хоче - тільки її покладеш, як вона відразу перевертається. Причому, якось дуже раптово в неї появилося оце вміння - залишила її на коврику, пішла помити собі яблуко, повертаюся, а доця на животику ). Тут я і зрозуміла, що вже ніде її саменьку залишати не можна... А ще я помічала щось схоже на повзання )) ну типу доця колінка згинала і пробувала ніжками відштовхуватись. А може то мої фантазії, бо дуже вже мамі цікаво як то вона повзатиме :). Ще Емілі зрозуміла, що стояти на ніжках, то дуже круто і тепер взагалі не знає навіщо лежати )). Стає на пальчики (на повну стопу якось не виходить поки) і інтенсивно підскакує. І так може годинами (знову хочеться застосувати того смайлика якого вище описувала). І де то в тих дітей стільки енергії?

Спостерігати за розвитком такої малечі дуже-дуже цікаво. Наприклад, я помітила, що Емілі звертає увагу на маленькі предмети, котрих раніше не бачила. І ще вона стала дуже цікава до їжі, яку батьки їдять - може невідводячи погляду спостерігати за кожною ложкою від тарілки до рота )). Мабуть це один з признаків того, що донечка потрошки стає готовою до прикорму.

Отож, найбільшим, як на мене, досягненням 5-го місяця є те, що доцькін навчився перевертатися. Тому і фото відповідне (на фото Емілі якраз в процесі :)). В мене парочка відео-роликів є, то якось теж треба буде повикладати.

А то ми баляринки :)