І ось я вже втретє чую таке очікуване і омріяне "Pass" за сьогодні... і вже навіть фото мені зробили... і от називають моє ім'я, я встаю з крісла і йду до того хто ось-ось вручить мені ЇЇ - таку давно-очікувано карточку... і ось я майже її торкаюсь... аж тут раптом прибігає інший чувак, забирає ЇЇ прямо з під мого носа, кладе до конверта, бурмоче щось про background check і про два тижні і йде...
А починалось все так гарно! Ми усі прокинулись собі, як завжди, рано-рано. Я спокійно приготувала сніданок, залишила чоловіку інструкції по догляду за дітьми (хоч можна було і не залишати, бо він в мене молодець і все сам знає), залишила в холодильнику молочко для Девіда, приготувала пляшечку (так-так, ми навчили малючка їсти коли треба з пляшечки, так що, бабця Іра, готуйся вже за кілька тижнів залишатись з обома карапузами, а ми з Ромою підемо в кіно! :)))), зібрала документи і поїхала здавати на права :). Не питайте будь ласка чому я не могла за 3,5 роки в гамериці вибрати більш зручний час для здачі, тобто такий, коли в мене ще не було двох дітей, ну або хоча б було одне :) І не питате пліз як я їздила до сьогоднішнього дня :) та і не кажіть нікому, що я тут їздила :). А якщо чесно, то до моменту коли я почала читати правила дорожнього руху в штаті Illinois, я свято вірила, що маю право їздити на своїх українських :). Але повертаємось до сьогоднішнього дня... Отож, скажу Вам , що челенджів було кілька:
Challenge #1. Доїхати до DMV. Я не люблю їздити по хайвеях - тобто швидкісних трасах, як правило багато-полосних. Ті 4 полоси, швидкість поза 70 миль на годину, купа машин, включаючи тих, які постійно на той хайвей заїжджають і які треба пропускати - то все не для мене :). А до місця здачі на права по-іншому не доїдеш. Ну, тобто, доїхати якось можна, але, як мінімум, в два рази довше, а це не підходить, коли вдома двоє дітей і чоловік в якого, ну так між іншим, сьогодні робочий день :) Але, мабуть, сьогодні таки МІЙ день! Доїхала швидко, гарно, без проблем! Completed!
Challenge #2. Здати Vision. Хтось може знає, а хтось і ні, але я трохи зле бачу на ліве око :). А всі мої друзі впевнено мені казали, що при здачі екзамену дивишся собі двома очиськами і все. Я десь так підсвідомо собі думала, що бути такого не може щоб кожне око окремо не перевіряли. І от всі мої страхи збулись :) Воно то дивишся двома очима, але кожне око бачить свої літери і здає свій тест :) Мене аж в холодний піт кинуло, коли я дивлюсь на ті букви і розумію, що ніц лівим оком не бачу :). Але, мабуть, сьогодні таки МІЙ день! Щось я там трохи побачила і цього було достатньо щоб пройти vision test. Pass!
Challenge #3. Письмовий Test. Тут я була готова майже ідеально! Всю книженцію перечитала, в тестах попрактикувалась, онлайн купу їх пройшла! Беру листок, сідаю писати - перше питання і я його не знаю :) Далі трохи мандраж, невпевненість... Але, мабуть, сьогодні таки МІЙ день! Пройшла тест з однією помилкою - якраз на тому першому запитанні :). Pass!
Challenge #4. Driving. Ну ви пам'ятаєте, що нікому казати не можна, що я тут їздила ) але досвід таки маю ). Трохи боялась я здачі практичного екзамену, тобто самого водіння, але якось взяла себе в руки і беземоційно виконувала всі вказівки інструктора. Гарно зупинялась, повертала, вмикала завчасно всі поворотники і навіть обертала голову, коли здавала назад, чого зазвичай не роблю, бо дивлюсь лише по дзеркалах. І, мабуть, сьогодні таки МІЙ день! Pass!
І ось мені вже віддали усі документи, покликали робити фото... І ось вже-вже зараз я триматиму ЇЇ в руках - і тут на тобі :( мало того, що не дали, картки, та ще й кудись її відправили на якусь незрозумілу перевірку і сказали, що вона мені прийде поштою через 2 тижні... ех! Дуже сподіваюсь, що яка б то не була перевірка, я і мої права її пройдемо! :)
А я з вами хіба ще поідлюсь враженнями від того як то воно все було цивілізовано. Маючи досвід ходіння по різних установах в Україні, я, мабуть, ніколи не перестану дивуватись як воно тут все продумано, швидко і культурно! У кожного свій номерок, своя черга (бо в DMV приходять з десятками різних питань, окрім здачі на права), кругом є підготовлені бланки, люди котрі можуть відповісти на усі запитання, та і запитань не треба задавати, бо ве CLEAR! Всі привітні, усміхнені, доброзичливі - бажають успіху і перепитують звідки я :) Одне задоволення ходити в Америці по різних установах!!!
Ухти! Ну, нарешті! Вітаю з правами! Ті два тижні - то ніби стандартна процедура тепер. В мене теж так було.
ReplyDeleteдякую!! але ж і заспокоїла ти мене!! а то я не могла ніде знайти такої інформації... а при мені ого скільком людям права видали!! але то мабуть тим хто просто їх міняв )
DeleteВітаю!! Нехай 2 тиждні пролетять скоренько! Чекаємо фото ))
ReplyDeleteдякую ) фото додам )
Deleteто ти злосний порушник :D
ReplyDeleteвітаю! ой як згадаю як воно мені тут давалось аж брррр…
не знаю як у Шікаго з цим. але в Каліфорнії одразу нікому нічого не дають. все поштою. так що думаю нема чого перейматись : )
та в нас раніше давали ті права, ще роки три тому як мій чоловік оримував, то я і не знала, що якісь зміни відбулись, от і надіялась вже їх в руки взяти і додому їхати не "злосним порушником" :))) але доведеться ще трохи по-порушувати певно ))) хоч відколи зрозуміла, що порушую, сиджу вддома і ніде без особливої потреби стараюсь не їздити - страшно ) бо от точно вийде "закон бутерброда з маслом", тільки платити за нього доведеться 3к :(
Deleteйой, я тільки на осінь збираюся йти вчитися... я жодного разу за кермом не сиділа, страшно так що капець)
ReplyDeleteале хоч спробую, може перестану боятися)))) а ти молодчинка! хайвей то мій кошмар
як я тебе розумію з хайвеєм... ех... але ж воно так потрібне те вміння водити, принаймні в штатах... без цього нікуди. спробуй! я боятись перестала ) тут головне регулярно їздити і потім перестанеш помічати що ти за кермом - воно стане вже звичною справою :)
Delete