Проект "12 Місяців". Лютий. Батьки в Гостях

Щось я трохи таки переоцінила свої можливості щодо вільного часу на блог загалом та і на Проект "12 Місяців" зокрема. Але як би там не було, ентузіазм ще не пропав, тому потроху надолужуватиму :) Отож, лютий і яким він для нас був.

Головною подією цього місяця було гостювання у нас Роминих батьків. Мама вже була вдруге, тому нічого особливого від штатів не очікувала, а от тато страшенно хотів тут усе побачити. Збігаючи наперед, скажу, що Ромин тато вже в перший день розчарувався тою гамерикою :). Він ретельно готувався до приїзду сюди і передивився море відео про тутешнє життя, так би мовити "звичаї" :), природу, будиночки і купу всього іншого (на момент приїзду тато знав в рази більше про гамерику, ніж ми з чоловіком :)). Проблема була лише у тому, що більшість роликів було про сонячну і яскраву Каліфорнію, а не про снігове, холодне і похмуре (принаймні в таку пору року) Чикаго. Тато очікував тут побачити гарні затишні комфортні будиночки (по типу європейських, яких мав нагоду за життя ого скільки надивитись), гарні алейки і добрі рівні дороги... А мало того, що приїхав в тутешні -20, так ще й в наші апартаменти, де з вікон дує взимку :) а кругом такі, ну ви знаєте, типові американські будинки оббиті ззовні дерев'яними штахетами :) От і уявіть собі його "перші" враження :). Звісно, ми старались показати і інший бік медалі - повозили батьків по дорогих районах і тепер вже показали будинки-замки з красивою декоративною цеглою ззовні, звісно їм дуже сподобались всякі тутешні міроприємства - величезне чиказьке щорічне авто-шоу, музей Харлея, тутешні моли і всяке такі інше.

Хотілося б батькам показати знааачно більше всього, але так вже склалось, що прилетіли вони взимку (то й навіть погуляти дуже вийдеш) та ще в нас малюк тільки народився, то батьки дууууже нам допомагали з обома дітлахами, тим більше як врахувати, що ми тут всі похворіли. Тато ще казав, що почуває себе тут як на підводній лодці - застряг і нікуди не виберешся :))).

Це фото Емілі з дідом Вовою офіційно одне з моїх найулюбленіших!

Але трохи таки ми батькам на голову повилазили :))).

Звісно, їм дуже сподобалось місто! Таких хмарочосів вони ще ніколи раніше не бачили! Але все одно там було холодно, вітряно і морозно, а самі знаєте як погода може зіпсути будь-яку красоту. Зате, от буквально нещодавно, ми показали татові фотки з Чикаго, то перше питання було - де це ви завезли Оліну маму і чому мене туди не завезли :))) а далі каже: "то коли ви мене до себе в гості знов запрошуєте?" :). А поки гостювали тут у нас, то часом вже доходило до зміни дати вильоту на ранішу :).

Бракує лише фото батьків з Чикаго, але я їх десь поділа, а як знайду, додам.

Ромина мама нам пекла/варила/готувала багато смакошиків, за що ми їй дуже-дуже вдячні! Ось одні з таких - булочки з корицею і маківник (десь фото маківника я загубила) - намка!

а ще наробила нам повну морозилку домашніх смачнющих пельменів, які ми ще досі по суботах варимо :) update: в минулу суботу з'їли останню партію :(

Ще Девіду в лютому сповнився місяць - ось який він був манюнький (цю одежку ми вже віддали в добрі руки :) виросли з неї відразу після оцього фото :))

Емілі вподобала собі кататись по хаті в візку - ну Девіда ж катають, то чого ж і їй не можна? (вже їй то пройшло) а ще сидіти в Девіда (своєму колишньому) карсіті

І ми вперше вибрались гуляти всі вчотирьох

Нам з Емілі дуже полюбився кумон і ми тепер частенько собі докуповуєм нові зошити і робимо різні-різні завдання (реально, то крута штука! принаймні ми з доцькою зацінили)

Дістали Девіду ще недавнішнє кріселко Емілі - то хто б ви думаєте там частіше сидів? :) До-речі, Девід з нього вже майже виріс - дупа на землі лежить, як садимо його туди :)

Прийшов нам з чоловікової роботи пакунок для Девіда з привітаннями з народженням малючка. І хто б ви думали того пакунка розпаковував? :) Емілі вирішила що то їй, розпакувала, перебрала і передивилась кожну штучку, навіть шапку на 6 місяців натягнула на голову. А потім сказала що то все для бейбічок і пішла бавитись "дорослими" іграшками :)

Лютий мені ще дуже запам'ятався тим, що доця навчилась на велеку кататись )) правда на балконі (вона чогось боялась його на вулицю витягувати, та і не надто воно зручно було б в тих куртках-штанах їздити)

Зробили ми отаку "невеличку" відкритку з доцею на подарунок маленькій Валерії (колись в Христі Слободян щось схоже підглянула)

Вже з лютого нам полюбився слінг

а Емілі братик :)

А на завершення для гарного настрою тримайте отаке фото

Таку футболочку з посіпакою на передньому плані Емілі отримала від Наталі і бабці Іри в подарунок на 2 рочки. Тільки от кожного разу як її на доцю одягаю мені здається що на спині написано МІЛІЦІЯ :)))))