Sep 30, 2016

Девід. Місяць 8-мий. Тосі-Тосі

Якісь в мене зовсім непослідовні постики про Девіда - то пишу щомісяця, то якісь важливі дати, як пів рочку, наприклад, пропускаю. Ну але вже є як є - неспиться о 5-тій ранку, то є трохи часу на писанину :).


Якщо якимсь таким лозунгом 7-го місяця було "Девід спить", то зараз це буде фраза "Девід ість" :). Ви собі вже намалювали картину як моя дитина з'їдає порції по 200г і як я успішно замінила всі ГВ на дорослу їжу? Тоді я спершу розшифрую, що означає "Девід їсть". Отож, "Девід їсть" означає відкриває рот, не відвертається, куштує те що йому туди поклали, не випльовує, ковтає і відкриває рот знову, і так 5, ну часом 10 його маленьких ложечок, поки не починає відвертатись, закриватись і випльовувати :). Але все одно малюк ЇСТЬ! Йому багато що смакує, а головне йому все цікаво - цікаво що на столі, цікаво те що ми їмо чи п'ємо, він все хоче спробувати і до всього тягнеться. А тепер я вам трохи розкажу що ж Девід їсть. І якщо ви подумали про якісь блендерні пюрешки, то це геть не те. Девід їсть борщ :) і картоплю з м'ясом (до речі дуже любить), а ще любить творог (сам чи з йогуртом чи особливо з бананом), фрукти погризе, гречку чи просто м'яско якесь, вареники :) Так що в нас на всі 100% педагогічний прикорм і малюк перепробував вже мабуть все окрім грибів, навіть рибу їв. Просто за останній місяць ми і самі грибів не їли, а так певно і їх спробував би. Коли йому більше їсти нехочеться, то Девід робить отак



Трохи про іграшки. Хоч що тут розказувати - Девід ними не бавиться. Майже взагалі. Зрідка може щось пожувати ). Може трохи поповзати між ними, якщо їх багато кругом, а до будь-якої опори далеко. Але як тільки він ту опору знаходить, тут же встає і нічо йому більше не треба. Пробує ходити тримаючись за щось, просто обожнює і дуже тішиться якщо ходити з ним за ручки, героїчно відпускає часом руки і пробує балансувати, невтримується і гепається на попу ). Страшне як любить посудомийку - ще з кімнати чує як я її відкриваю, приповзає і намагається в неї залізти. Не менше любить сходи! Як тільки вони йому попадають в поле зору, він тут як тут і вже на них лізе. Вміє залізти на всі наші домашні 16 сходинок, а в мене кльова фізкультура по двадцять разів на день ). Але тут вже Емілі допомагає - вона дуже за братика хвилюється як він кудись "не туди" лізе і навчилась його знімати з першої сходинки або притримувати щоб не звалився - так що маю маленьку помічничку! Останнім часом в нього така забава - взяти будь-що в руки і кудись з тим вилізти, а тоді стоячи бавитись і гризти. Тільки частенько це щось важке - книжка наприклад, яка в нього постійно падає і він знову і знову присідає, піднімає, встає і дуже кумедно свариться, як вона знов падає - "абу-абу" "ава-ва" :)))) це певно для малюків трагедія вселенського масштабу!




Знаєте, в кожному місяці є щось таке непросте з тими малюками - цього місяця це засинання. Так йому то важко йде що капець. В машині засне, якщо це не після 7ї вечора (бо тоді просто кричатиме всю дорогу), в рюкзаку засне, якщо дууууже хоче спати, а вдома - це просто суцільні заколисування на м'ячику - я вже ноги собі накачала, мовчу про руки :) і часом то може і пів години тривати і довше. Але загалом не жаліюсь, бо малий лягає о 9-тій і до 7-ї спить (з перекусами, звісно, але я сплю, тому мені ок).

А вечорами дитина тільки мамина - навіть в татка плаче на руках, хоче до мене :) А вдень вже теж особливо крім мами і тата ні до кого на руки не йде - плаче, а як мене бачить, то ручки до мене тягне. Останній раз в педіатра теж плакав як тільки я його з рук відпускала, навіть ходити не хотів - лиш стояв на столику і обіймав мене - так мило було :). До речі, про візит до лікаря - Девід вже важить 8.600кг і має зріст 70см (для статистики). А зубки в нього лізуть парами, тому за цей місяць ще плюс два верхніх додалось (одночасно в один і той же день) і тепер їх в сумі 6-ть!


І малий тосяє :) Спершу думала, що то він собі сам отак просто тосі-тосі робить, але якщо йому кажеш "тосі-тосі", то відразу намагається потосяти тими рученятами ) виходить кумедно кулачками чи пальчиками, але ж тосяє ))).

Щодо себе, то я щодня тішусь малими, звісно, але зараз якийсь такий період, що я легше їх від себе відпускаю. Колись, пригадую, бігла за Емілі в садок, а зараз зайві пів години ще почекаю перед тим як забирати ). І справа не лише в тім, що їй в садку стало більше подобатись чи в тім що маю багато справ вдома, просто хочеться хоч трошки якогось особистого простору і часу на себе. Все частіше подумую про те щоб Девіда віддати в садок (просто шкода що то сезон грипу починається - не хочу щоб хворів) або з нянею залишити. І дуже вже мені хочеться на роботу... Щодня все більше і більше - не знаю чи до весни дотерплю :). 

4 comments:

  1. ой, які ви гарні! малі твої між собою подібні дуже :)
    я спочатку з декрету не хотіла, а тепер вимушено буду дома кілька місяців і теж не хочу! :) отака непослідовна :)
    ростіть, ви антастичні, і дуже мене надихаєте в сенсі ще одного +1 :)

    ReplyDelete
  2. Шустрячок Девід, молодчинка! :) Емілі вже така доросленька і супер-красунечка! :)
    Мама від діток не відстає - теж сонячна і позитивна! :)

    ReplyDelete
  3. дійсно шустрячок, Девід : ) хай далі тішить! а Емілі молодчинка й красунечка!
    а я бачу у вас якийсь інший розклад візитів до лікаря. в Дарини було після виписки, 1 місяць, 2, 4, 6, 9 місяців. наступний в рік і потім у 18 місяців.
    я оце все думаю чи варто малу на майданчик вже водити. не можу придумати що їй там робити поки не ходить. ну гойдалка то 5 хв і все. що Девід там робить зазвичай?

    ReplyDelete
  4. ааа, який малий заяць! файнющий малюк, а в Емілі кльове платтячко таке)))
    пішла читати далі, бо давно не була тут в тебе в гостях:)

    ReplyDelete