Jan 11, 2015

Тиждень 2 & Мій Святковий Стіл на Вечерю

Дуже рада, що таки вирішила кожного дня робити фоточки, бо отак сіла собі зараз обирати по одній на кожен день, і тішуся як ми провели минулий тиждень і скільки всього робили файного ) 

Це доця вирішила мою літрову пляшку для води освоїти. Певно їй вже не достатньо своєї маленької. До речі, вона відразу зрозуміла як з неї пити, що не дуже то і просто =)

Наш стіл на Свят Вечір!
Ця фоточка не просто розповідає про те, що ми собі вечерю на Різдво приготували, а ще й те, що це моє друге маленьке "вперше" =) Я ще ніколи сама не готувала і не накривала стіл на Святу Вечерю!!! Ми вже тут живемо два роки, але минурого Різдва до нас якраз мама прилетіла і столом вкотре займалася вона (я навіть не пригадую щоб щось дуже допомагала, бо малеча тоді була ще зовсім маленька і ручна). Так ось, я вперше в житті готувала кутю і грибну підливку і всякі інші смакошики на святкового стола! Дуууже хотіла встигнути ще свої перші пампухи зробити і не встигла... але ж свята ще не закінчилися, правда? тому ще надолужу ).

Я так і не змогла вибрати одну фотку, тому зробила колажик =) То в сусідів є такий модний надувний замок і діти з пів години без перестанку ганяли і лазили по ньому!
А це доцька макаронки виделкою їсть ) Коли їй вдається наколоти макаронку на виделку, то вона так тішиться і спочатку мені демонструє, а потім аж до рота пхає ). Але коли їй надоїдає так повільно їсти, то кидає ту виделку і далі руками =)

Купили таткові моднячу лижну куртку! Я не пам'ятаю коли це я для того щоб куртку вибрати відео на ютубі дивилася і рев'ю по всьому нету читала =)) Але нарешті вибрали купили і тішимося! Та ще й доці рукавички моднячі лижні в нагрузку взяли (біленькі ті що татко в руках тримає) трохи великі, але зате ще наступного року добрі будуть!
Вперше бачу щоб малюк конструктор сам збирав ) До цього дня вона тільки розбирала і розкидала те що я будувала, а тут опа і сама попросила конструктора їй дістати, а потім сіла і давай щось собі будувати =)

Доціна перша вилазка на санчатах!!!

А ще цього тижня я "вперше" пішла на роботу після декретної відпустки (за останні майже півтора роки)... І на санках каталися "вперше" за останні багато-багато років (ну правда каталася доця а ми бігали, але ж все одно рахується) ))). А мені здавалося, що отакі "вперше" буде ну дуже складно придумувати, а вони самі якось з'являються і робляться )))

7 comments:

  1. Прикол, стіл у вас звісно серйозний! А ті крученики ти також сама пекла?
    Малеча з макароном - така ніби її відволікли серед дуже важливого діла :-)
    Доречі ви (мамо і тату) обидвоє так серйозно схудли!

    ReplyDelete
    Replies
    1. Якщо ти про круасанчики, то так сама ) то в нас замість пампухів вони були ))

      А малеча в нас взагалі якась дуууже серйозна завжди )) її не такт о і просто розсмішити. Люди на вулиці кажуть, що вона ніби весь час когось чи щось підозрює ))

      Та я знаю чи схудли... трохи схудли ) попробуй з тими дітьми не схуднути =)

      Delete
  2. Як файно! молодці!

    ReplyDelete
  3. признаюся, я цей пост якимсь чином пропустила і вже на днях думала - тааак, Юля пише тижневі звіти, а де Оліні? :)
    а то я роззява :)
    класний стіл на Вечерю вийшов, ваша донечка справді дуже серйозна :) і ще мені цікаво почитати більше про твої враження про роботу після декрету

    ReplyDelete
    Replies
    1. Ну робота в мене не зовсім робоча )) ну тобто не така справжня як от має бути робота ) Бо працюю з дому на пів ставки на маленьку конторку... Я дуже переживала що все позабувала за час декрету та і за час останньої (не зовсім рілейтет до тестування роботи), але воно пригадалося все вже за перший день! Взагалі мені повезло, що замовнику не дуже принципово щоб я в конкретні години працювала, тому працюю тоді коли Емілі спить. Але помічаю, що вона почала на мене трохи ображатися коли я за компом в її присутності, лізе до мене на руки, обіймає, плаче. Часом мушу їй мультики включати, щоб дала мені на колі посидіти - це мене більше всього напрягає. Не те щоб я проти мультиків (якщо звісно вони для її віку і не довго), але так ніби я намагаюся її зайняти щоб мені не заважала і воно мене трохи мучить (певно самій треба звикнути). А взагалі, ми ще на ГВ, тому залишити малечу з нянею на цілий день не можу, треба няню на 2 години, а таку теж поки знайти не можу... ну якось отак. Якби не була на ГВ і була б робота на цілий день, то думаю знайшла б няню і було б все по іншому =)

      Delete