The Hobbit, J. R. R. Tolkien

Ось якою є перша книга 2015-го ) щось є символічного в тому щоб починати рік з такої книги, вим не здається? Пригоди, чаклунство, магія, чари, усілякі там гобліни, тролі, хоббіти, дракони, вовки, маги, ельфи, гноми... Давно ви читали книгу, в якій хоча б краєм ока можна зустріти отакі слова? =) А я хоч і люблю усілякі видумані казкові фантазійні книжечки, але таке читала і правда давненько. Тому дуже мене потішив автор (читала Толкіна вперaше, хоч і дивилася усі екранізації його книжок) і сама книга. Та і висловлювання в стилі "зловещая одинокая гора", "из горных врат потоком хлынет золото" або імена - "Біфур", "Бофур", "Траїн", "Бьйорн" і т.д. - не часто почуєш таке в повсякденному житті, тому було забавно.

Признаюся чесно, я Хоббіта слухала, а не читала... Я б не осилила певно таку книгу англійською, а читати друковану з принтера чи онлайн якось не хотілося, а от під руки аудіо-версія попалася, то чому б і ні? Зате я паралельно кілька книжко-подібних освоїла, але про це вже у наступній статейці... Так ось про саме слухання. Але ж то було і вражень від того хто книгу озвучив (нажаль не знаю хто це, але як тільки знайду то відразу допишу)! Ну таким він вже театральним голосом передавав інформацію читачеві, що часом навіть смішно було ). Але десь вже за першу годину я звикла до його інтонацій і мені навіть почало подобатись, і тепер би всім його рекомендувала, принаймні на книжечки отакого стилю.

Знаєте, мені здається, що ця книга відноситься до типу книжок "страх як подобаються" або "що за брєд"... її не можна отак трішки любити, чи казати щось на кшталт "ну ніби така нічо, мені сподобалася" - принаймні я так думаю ) Мені книга дуже-дуже сподобалася! Однозначно більше за фільм (як, зрештою, і будь-яка інша книга - завжди краща ніж фільм), я правда бачила лише дві частини і тільки одну в кінотеатрі, а другу з маленькою Емілі на руках в домашніх умовах, так що не дуже то і дивилася. Тепер з нетерпіння чекаю щоб випав шанс подивитися третю частину, хоч як показує практика краще спочатку дивитися, а потім читати, бо якщо навпаки, то тільки сидиш і плюєшся на фільм ).

А на завершення ось вам одна з пісеньок ельфів (якось вона мені до душі припала). Вона правда ілюструє вже завершення всієї історії, тому якщо комусь цікаво почитати книгу і не хочете наперед знати чим все закінчилося, то пісеньку нижче пропускайте )

Ах, змей, — ах, он что же? Распался на части!

Ни кости, ни кожи, ни чести, ни власти!

Ах, меч, он заржавлен, престол пошатнулся,

Но будет исправлен — король-то вернулся!

Ах, люди в надежде, ах, гномы с их кладом,

Все будет как прежде, все будет как надо —

Тра-ли-ли-лине! —

Как в нашей долине! Алмазы на своде,

Ах, кажутся близки, а месяц, он вроде

Серебряной миски!

И золота краше, и ярче, и чище

Сокровище наше — лесное огнище!

Тра-ля-ля-ля-лину!

Спешите в долину! Откуда, куда вы?

И что же так поздно? 

Затихли дубравы, и ночь уже звездна.

Отбросьте унынье — с добычей вы ныне

Вернулись к долине! И ныне в долине

Танцуют эльфини!

Тра-ля-ля-ля-лину — спускайтесь в долину!