Емілі 1 Рік і 8 Місяців!

Моя маленька Емілі з кожним днем стає дорослою маленькою леді, яка все собі сама знає і вже дуже добре розуміє. В такому, ніби ще маленькому віці, вона точно знає на який дитячий майданчик хоче йти гуляти, а який їй вже набрид, що буде їсти на обід і де в холодильнику лежать її улюблені йогурти, якими іграшками їй цікаво бавитись саме в цю хвилину, а які краще навіть не показувати, бо буде крик. От скажіть мені, звідки ті діти так все знають? :)

Улюблене доціне слово "ні" :) 

Мама: Пити хочеш?

Емілі: Ні

Мама: Кашку дати?

Емілі: Ні

Мама: Йогурт будеш?

Емілі: (такий великий кивок головою) - ніяк не можу випросити в неї "так", як прошу сказати "так", отримую лише кивок :)

А як тільки наш татко виходить на балкон, Емілі біжить за ним і кричить "дин, дин!" (дим). Татко кілька разів на балконі бюргери чуть не спалив і дуже Емілі той дим запам'ятався і тепер кожного разу в татка його випрошує ).

Зате як тільки тато йде до ванної кімнати, то Емілі каже "душ... фем" (фен), бо чомусь татко ходуть туди лише душ приймати і фен вмикати. Зате, коли йде туди мама, то Емілі кричить на всю хату "пісь-пісь" :)))

Довгий час улюбленим доціним словосполученням було "а мами нема", причому вона його казала навіть тоді, коли я поряд сиділа. Тепер бабця від нас поїхала і мама є завжди, то Емілі трохи призабула, що буває таке, коли мами нема.

Гарно каже "мама", "тато", "Емі", а ще "Йома" (то в нас так татка звати), "Оля" (тільки показує при цьому на себе :)), і улюблених сусідів - "Катя", "Дімі", "Алєм" (Лена) :). Ото в нас кожного разу така розмова:

Мама: Емілі час спатки

Емілі: Катя? (з такою запитальною ноткою)

Мама: Катя вже спить

Емілі: Дімі?

Мама: Діма не спить, бо він на роботі

Емілі: Алєм?

Мама: Лена спить з Катьою

Емілі: Тато? (трошки подумала) Ні. Нема.

Мама: Татко теж на роботі, він не спить

Емілі: Мама?

Мама: Мама буде спатки з тобою разом. Вже очка закриває.

(тоді дитина нарешті влягається і дозволяє себе приспати) :)

І так все - кажу "йдемо гуляти" - перше питання від доці "Катя?". А потім бігає по майданчику і по двадцять разів питає "Катя, ти де? Катя, ти де?" :)

Я ще дуже люблю діалоги про бабцю, яку ми почали називати бабцьою лише кілька днів тому, а до цього була "тяптя" :)

Емілі: (бігає по всій хаті) Нема. Нема. Нема

Мама: Кого нема?

Емілі: Бабця

Мама: А де бабця?

Емілі: Там (показує на вікно в небо, бо знає, що бабця полетіла від нас на літачку)

Мама: Бабця полетіла на літачку?

Емілі: Па-па. Па-па

Мама: А що бабця пила зранку?

Емілі: Каву

Мама: А як казала бабця, коли ти була нечемна?

Емілі: Йди (типу - йди від мене) :)

Отак собі щось побудує, потім на хвильку задумається... а далі біжить і то все ламає-розкидає :)

Бабця, коли з внуцею гуляла десь поряд біля парковки машин, то бавилсь таку гру - шукали ту машинку, котра десь хоч трошки побита і котру треба пожаліти. І виглядало воно так - бабця питала "може ця?", а Емілі відповідала "ні", якщо машинка ціла або "ойойой", якщо таки побита. Тепер, коли ми з нею гуляємо, то доця не може пройти повз жодної машини спокійно і на кожну показує "Ця-цяяяяяяяя?" (ще й таким писклявим тоном) :), а потім сама відповідає "ніііііі". Але якщо раптом попадеться хоч трошки ржавіла або побита машина, то Емі від неї наступні 5 хвилин відходити не буде, так їй шкода :) і допомагає лише те, що я їй обіцяю, що прийде дядя і відремонтує машинку і вона вже не буде такою бідною.

Розбили мені разом з бабцею мою улюблену писанку, яку я малювала перед Великоднем мало не до ранку і тепер щодня доця розказує що Емілі зробила бубух писанці. Питаю - "що писанка зробила?", у відповідь чую "бубух", "а хто їй допоміг?", а доця каже "Емі" і тішиться :). От як можна було з 6-ти писанок розбити найгарнішу і найулюбленішу? Ех.... діти-діти...

Має улюбленого мультика про автобус Тайо і жовту машинку Шайна. В Нью-Йорку спокою не було, бо де б ми по вулиці не йшли доця кричала "Шайн. Шайн. Шайн" - ну і правда Шайн, бо він там усюди, адже немає такої вулиці де б за хвилину не проїхало з десяток жовтих ньюйорківських таксі. Та і сам мультик малюк гарно розповідає - де курочка зробила "как", а Шайн казав "ні-ні", а Тайо з нього "ха-ха-ха" :)

Знає, що як з'їж яблучко, то залишиться "кацян" (і так вона той качан гарно вимовляє, просто балдію), що "пта" (пташка) їсть "кама" (комашок), вміє рахувати до 5-ти, правда англійською, а нещодавно улюбленими цифрами стали "найн" (nine), "тен" (ten) і тепер коли рахує, то все в неї "найн, тен"; знає багато букв українського алфавіту, тільки на букву "у" каже "вайо" (як "y" з англійської) і навіть пробує з кубиків слова складати :). Дуже цікавий такий малюк! Так з нею весело зараз!

Нарешті ми дійшли до такого етапу, коли можна не купувати нових іграшок. Я не можу сказати, що і раніше дуже багато доці всякого купувала, але все одно хотілося щоб у неї були якісь такі дитячі пазлики і сортер, а ще принцесний замок, який нам на рочок подарували і це просто найкраща іграшка! Що в нас тільки ті принцески не витворяють - і до школи ходять букви вчать і на фізкультурі займаться і з качельок падають, ручки б'ють, а ми їх потім лікуємо і на кареті катаються і банкети з танцями вдома влаштовують.... Так ось, але я не про це :) Власне, прийшов час, коли доця просто обожнює малювати, розвальовувати, клеїти аплікації, бавитись наклейками, котрі можна переклеювати по двадцять разів, ліпити з пластиліну, малювати пальчиками або пензликами.... Так що іграшок ми давненько вже не купували, а от таким всяким для арту - запаслись на довго :) Найбільше малюку подобається все ж таки малювати - олівчиками, крейдою, фарбами, пальчиками - на листочку, розмальовці, асфальті, принцесці :) Малює і розказує мені - "кап-кап" (малює капельки дощику), "бу-бу" (малює кругленькі бульки, а потім їх зафарбовує всередині), "лю" (це Емілі так салют називає і малює такі довгі палочки ніби як салют вистрілює), а вже як щось складніше хоче, то мені дає олівця і каже, що намалювати :).

Отак розказувала б і розказувала б про всі великі досягнення маленького малюка. Певно треба трошки частіше статейки про доцю писати :)

Усім гарного настрою і веселих пригод з вашими дітками!