Тиждень 27-28 & Бабця Поїхала...

Насправді, ці два тижні були надзвичайно насичені подіями і ми виробляли купу всього цікавого, але все ще не можемо адаптуватись до нового старого способу життя, коли бабця від нас поїхала... Так ми за два місяці звикли вже, особливо я, до того що маю вільний час, майже не готую їсти, можу почитати книжку чи подивитись фільмика чи просто повалятись, а малюк при цьому нагодований, вигуляний і набавлений :) але ж то і добре! Ми дуже-дуже дякуємо бабці за ті недоспані ночі з Емілі на ручках і за цілу морозилку пельменів і вареників, запаси яких ми вже потрошку починаємо знищувати :) і за ті довгоочікувані походи в кіно, і за всі книжечки, розвивалочки і подаруночки для нас і доці... і за те що наші принцески тепер ходять до школи і вчать букви, а ще лежать з перебинтованими ручками і до них приходить лікар :) (ну правда, раніше ті принцески тільки спали, їли і катались на кареті - в мене більше фантазії не вистачало )))). І за оці такі милі словечка, яких Емілі набралась - "а во!" (коли побачить те що шукала), "ойойой" (коли щось не виходить або дуже важко йде), "а мами нема" (раніше ж ніколи не було потреби такого говорити, бо мама завжди була :)), "нуууу" (коли чогось чекає, а його нема і нема і ще так смішно ручками махає при цьому) і ще всяких різних цікавих :). Емілі тепер знає добру третину алфавіту! я звісно не впевнена, що воно їй дуже треба в півтора роки, але їй пообається, то і добре ) а ще вміє рахувати до 5-ти, правда англійською, і знає як ті цифри виглядають. Одним словом, тут і статті не вистачить щоб перераховувати всі заслуги бабці :) Тому ми дуже-дуже дякуємо за такий насичений візит і обов'язково приїжджай до нас ще!!!

А тепер про буденне. Тиждень тому, хто не знає, гамерика святкувала черговий свій день незалежності. Ми його провели зовсім я завжди - проспали зранку парад, під вечір організували барбекю (цього року це були гамбургери), а вечером о 9 годині сходили на місцеву гірку з якої добре видно салюти у всіх сусідніх селах. Цього року Емілі тих салютів не боялась, їй навіть дуже сподобалось, бо прийшла додому і сіла малювати "лю" (так вона собі салют назвала :)). А ще в нашому селі проходив 5-тиденний фестиваль з концертами, конкурсами, атракціонами для дітей і дорослих, на якому ми також трошки тусувались. 

Доця вже навчилась гарненько спатки не лише цілу ніч, але і в своєму ліжечку, хоча часом буває так, що їй певно ну дуже вже хочеться повалятись на справжньому великому kings bad і вона приповзає на мою половинку, а потім починає мене ногами виштовхувати :) так от однієї такої ночі мені просто не залишалось нічого іншого як заповсти до її ліжечка :)

Ще ми ходили на день народження Браяна, гарно бавились, трошки малювали, гуляли, і їли смачнющий гарнющий торт з трансформерами!

А наступного дня поїхали випробовувати нашу нову пляжну парасолю, знайшли класний пляж де О Диво! можна одночасно купатись і щось смажити і ніхто не дивиться і не контролює того процесу. Бабці нашій дуже сподобалось і вона навіть купалась, хоч температура води, певно, не перевищувала 12-13 градусів :)

А далі ми проводжали нашу бабцю, пакували речі і подарунки... І дуже сумували в аеропорту (хоч може на фото і не дуже видно що ми по-справжньому сумуємо :))

А далі знов наші будні вже без бабці (я потрошки звикаю, що знов треба все встигати самій, але то лише питання часу і скоро все встане на свої місця і знов буде звично...)

Емілі полюбились мої окулярки і вона постійно тепер просить їх приміряти :)

А якось у суботу до нас привели Златку бавитись і ми гарно провели час, тому, Іра, приводьте її ще :) Я не можу сказати, що Емілі вже дуже вміє бавитись з дітками, але все одно вона звертала увагу на те що Злата робить, намагалась повторювати, на вулиці постійно хотіла її обійняти і взяти за ручку - дуже цікаво було спостерігати!

А потім нас запросили в гості і щоб не йти з пустими руками я наробила багато-багато фруктового салату з вершками! Така нямка вийшла - усім рекомендую! Тільки вершки купуйте такі щоб самим збивати - так смачніше :)