Я не хотіла писати рев'ю на цю книгу... навіть зараз, коли вже пройшло кілька тижнів після прочитання, пишу його якось неохоче... частково тому, що не зможу передати тих емоцій... але більше мабуть тому, що книга дуже сильна... в якійсь мірі дуже страшна... Тільки не тому, що там якісь магчні придумані страшні істоти, вона "по-справжньому" страшна, бо події, які там висвітлюються можуть відбуватись в нашому з вами житті, а може і відбуваються, а може і відбувались раніше... моторошно про таке читати... Але книга справляє таке сильне враження і викликає настільки сильні емоції, що не читати її теж не можна - отакий от парадокс.
Мені дуже сподобались "Числа Харона", але сказати, що мені сподобались "Еринії" - це просто нічого не сказати. Історія тримає читача в напрузі весь час. Як і в Числах маємо того ж "нетипового" головного героя з його "бзіками" в позитивному і негативному розумінні цього слова, Львів, вбивства, змови... Але більше за все вражає розв'язка - вона настільки неочікувана, нетипова, сумна...
Не знаю що ще сказати про Еринії... її треба просто прочитати і все стане зрозумілим...
No comments:
Post a Comment