Вагітність і Пологи в Америці. Частина 1

Напевне, вже усі мої читачі знають, що кілька місяців тому, а якщо бути точними, то 20-го листопада о 20:02 по USA Central Standard Time в нашій сім'ї народилася маленька американочка Емілія =). Нам вже минуло два місяці і мама, тобто я, трошки освоївшись з повною відсутністю доціного графіка, нарешті знайшла час розповісти як це мати донечку американку, ходити вагітною по дорогах Америки і, звісно, народжувати в штатах. Отож почнемо з самісінького початку =). 

Вагітність. Оскільки я немаю власного досвіду вагітності і родів в Україні, а лише знайома з розповідями друзів, то і не задаватимусь ціллю порівнювати як воно тут і там. Краще поділюся особистими враженнями, а ви вже самі порівняєте.

Отож, перше що мене вразило - це процес вибору собі лікаря. Обрати можна абсолютно будь-якого за власним бажанням. Єдине на що варто зважати - це те чи вибрана клініка співпрацює з вашою медичною страхівкою. В нас мед. страхівка доволі непогана, тому вибирати можна було серед великої кількості клінік. Щодо лікаря, то все дуже просто - відкриваєте гугл і шукаєте відгуки =) який вам по відгуках підійшов до такого і йдете. А якщо раптом після першого візиту він вам не сподобався, то повторюєте процедуру заново і записуєтеся вже до іншого. Причому жодних мед. даних вам носити з собою не потрібно, адже новий лікар (точніше його офіс) сам візьме їх у попередника (тобто його офісу)). Як на мене то дуже зручно і просто.

Так по рекомендаціях я собі і обрала лікаря у найближчому до мене госпіталі. Ним виявився 54-річний американець у якого 5-ро дітей =). За все життя я, напевне, ще не зустрічала такої оптимістичної, позитивної і веселої людини! А це багато вартує, особливо коли лікар веде вагітність. Але давайте до суті справи. 

Клініка. Чесно кажучи, кожного разу коли я в неї навідувалася, в мене було відчуття, що я прийшла просто собі в таке офісне приміщення =). Ні тобі запаху ліків, ні стареньких бабусь і дідусів, котрі очікують своєї черги (всі вони вже давно сидять у лікаря або у його власній приймальні), ні тобі вузеньких коридорів і людей у білих халатах. Натомість усюди килимове покриття, великі приміщення, реєстраційні стійки (ну цілком нагадують ті що в готелях), люди з посмішками на обличчях, чергові, котрі відразу намагаються допомогти не заблукати... В таку клініку можна хоч кожного дня навідуватися =). 

Відвідини лікаря. Все просто - до 26-го тижня ходити треба раз в чотири тижні, потім до 36-го - раз в два, а потім кожного тижня аж до пологів. На прийом - по запису, тому, як правило, ніхто в приймальні не очікує. У кожного пацієнта своя назначена година. А от прийом відбувається доволі цікаво (і це усі лікарі тут таке практикують). В офісі лікаря (в клініці кожен лікар має свій окремий офіс) є порядку 5-ти кабінетів, в котрих він приймає людей. Медсестра по черзі заводить пацієнтів до окремих кімнат (у моєму випадку міряє вагу, тиск, бере аналіз крові, якщо потрібно), тоді йде за наступним, а я залишаюся і чекаю на лікаря. Таким чином заповнюються усі кабінети, а потім лікар (знову ж таки в порядку черги) їх обходить. Заходить, питає як ся маєш, дивиться результати аналізів, міряє пузо, каже, що все класно, питає чи є запитання до нього, прощається (мій завжди казав - take it easy =) і йде собі до наступної кімнати. Це все триває як правило хвилин 5 ну максимум 10. Зручно, швидко, вчасно і завжди по суті =)

Тепер найцікавіше - Ціни. Відразу скажу, що моя мед. страхівка покрила абсолютно усю вагітність. Тобто мені не довелося оплачувати жодного візиту, а коштують вони, повірте, не дешево. Отож, звичайний візит до мого лікаря коштував в середньому $170. Чому в середньому? Та тому, що кожного разу ця сума була різною. Може це залежало від кількості запитань, які я задавала на прийомі? =)) Ультразвук коштував порядку $350. Аналіз крові $20, а аналіз аналізу крові - $80 =). Щойно підрахувала загальну вартість усіх моїх візитів протягом 9-ти місяців... і вийшло порядку $6000 (і це я ще не врахувала пологів)). Одним словом не дешеве це задоволення вагітність і пологи в штатах без страхівки. Хоча я чула, що тут є і безкоштовні клініки, але цим питанням не цікавилася.

Ще мені дуже подобається процес виписування ліків - лікар сам призначив, сам передзвонив в аптеку замовив (причому адресу зручної для тебе аптеки даєш ти сам), а тобі треба лише приїхати і заплатити за них, причому не всю суму, бо частинку також покриває страхівка. Amazing, right? =)

Тепер про пологи. Хоча ні, і так якось багато тексту вийшло =) так що далі буде... 

Америка Очима Мами =)

Першим нашим офіційним гостем за рік, який ми провели в Америці, стала моя мама =).

"Село"!!! =) Таким було мамине перше враження =) Саме це я і почула у відповідь на запитання "Ну як тобі Америка???". Ну а що ж і ще можна було сказати?! Все що на той момент мама тут побачила це аеропорт, який не дуже то і здається особливим після того як у Львові побудували новий термінал, нічний хайвей (і знову нічого оригінального) і, звісно, містечко в якому ми живемо, себто Arlington Heights - один з райончиків неподалік Чикаго (причому мама сказала що у неї враження що живемо ми в якомусь гуртожитку =))). Таким було мамине враження відразу по приїзді... Але як би це не звучало дивно, мама не дуже то і змінила свою думку до кінця свого гостювання =). На другий день до побаченого додалися місцеві сірі білки, яких я раніше вже згадувала, стаї гусей, які кругом "пасуться" і індуси =). Ну чим не "село"?!

Але все ж таки трошки "справжнього американського" їй вдалося відвідати і попробувати. Наприклад, хмарочоси в даунтауні Чикаго, чиказьку діп діш піцу (в оригіналі - deep dish pizza), будинок в якому знімали фільмика "Один Вдома", справжній американський бюргер і chicken wings з американським пивком, американські моли (mall), себто торгові центри, які на порядок більші наших. Ще мама побувала на одній з найвищих споруд в штатах (Hancock Tower), зайшла в Apple Store на Michigan Ave і, звісно, випила кавусі в Starbucks.

Протягом усього перебування у нас в гостях мама ніяк не могла перестати дивуватися кільком речам. Наприклад, ялинці, котру вже кілька тижнів не підливають, а вона не осипається =). Чесно кажучи мене це також дивувати досі не перестає - таке враження, що ті голочки приклеєні супер клеєм бо відірвати їх навіть в засохшому стані дуже важко. А ще мені дуже сподобалося як мама вперше потрапила в магазин і довго не могла зрозуміти чому всі кругом вибачаються, пропускають і посміхаються =). Відразу згадалося моє "перше враження" від Америки. Дивувалася машинам, які зупиняються на віддалі 5-ти метрів від пішохода щоб його пропустити, навіть якщо по правилах пропускати повинен він, та ще й посміхаються тобі і не рушають з місця поки ти не ступиш ногою на тротуар. 

Результатом візиту мами також стало наступне: в'язані светрики для доці в кількості трьох штук, в'язана шапочка в кількості однієї штуки, в'язаний плєд, купа цікавих методів як заспокоїти малечу, один з яких - піти в ванну і ввімкнути душ =) чомусь я до такого не додумалася, а виявляється дітям то так цікаво! )). Окрім цього доця навчилася казати слово "кака" =))) не знаю чи цим варто хвалитися, але така вже вона правда =))))

А взагалі то ми за мамою дуже сумуємо... а доця коли чує вже знайомий мамин голос, правда тепер по скайпу, посміхається і агукає =)

Happy New Year!

В останній день старого 2013 року хочеться усіх привітати з наступаючим Новим Роком і побажати позитиву, радості, тепла і неймовірних емоцій у 2014-му =). Нехай усі досі нездійснені мрії обов'язково здійсняться! 

А тепер я трошки розкажу про новорічні свята в Америці =). Тут до різдвяних та новорічних свят починають готуватися заздалегідь. Купують ялинки не так як ми - в останній тиждень перед Новим Роком, а то і в останній день =). Прикрашені ялинки, освітлені лампочками балкони, величезні надувні фігурки Санти вже на своїх місцях з початку листопада. От закінчився хеловін і щоб звільнити коробки на хеловінський мотлох американці дістають все що мають різдвяне =). Надзвичайно гарно і зі смаком прикрашені особнячки - купа лампочок не лише на перилках чи балкончиках, а і на кущах і деревах. Це все створює неймовірний святковий настрій!!! Але таку красу можна спостерігати тільки до 1-го січня. Для американців важливим святом є Різдво, а Новий Рік то таке... тому дехто знімає усі прикраси навіть до 31-го грудня. 

Щодо ялинок, то їх тут як правило ставлять штучні, хоча і живих є великий вибір. Багато хто мене питає про ціни, так от - штучну ялинку можна купити від $30 до $300 (це найбільша ціна яку я поки зустрічала, хоча не думаю, що це межа) - вони є на будь-який смак і навіть з "вбудованими" лампочками =). Звісно, ті що дорожчі виглядають як натуральні - пухнасті, високі - ще б пахли і був би повний набір. Як я вже казала можна купити і живу ялинку. Ціни варіюються від $15 до $100+. Ми купили за $40 гарнющу таку, в нас в Україні таких немає. То якийсь спеціальний мега пухнастий неопадаючий сорт =) Чесно, я таких ідеально-рівненьких і густих ніколи раніше не бачила. 

Щодо новорічного столу, то тут все просто - індик з картоплею =) Ні ні, я не переплутала Новий Рік з Днем Подяки =) Точно таке ж вони їдять і на Різдво (принаймні так каже гугл =)). Ми ж тут собі готуємо справжнісінький стіл по-українськи - олів'є (куди ж без нього), крученики з грибами, картопелька запечена і ще багато всяких різних смакошиків!

Отож бажаю щоб і на Вашому новорічному столі було різноманіття смачненьких страв а в душі тепло, радість і святковий настрій! З Новим 2014 Роком! =)

Halloween 2013

Куди ж тут американська осінь без усім відомого свята - Хелловін. Ось і ми намагалися цього року долучитися хоч якось до цієї чарівної американської традиції. Не зовсім нам вдалося все, що ми собі запланували, але памкіни вирізали, цукерки накупили (правда, потім самі ж їх і з’їли) і балкончик прикрасили =). Як на мене, то програма мінімум на перший наш Хелловін була виконана!

Отже, для початку трошки розповім про те як тут люди святкують. По-перше вже за місяць (а то і раніше) до 31-го жовтня можна зустріти купу прикрашених в хеловінському стилі балконів, двориків, дверей, парканів і всяких інших предметів на які можна щось навішати, поставити чи причепити. Стилі у всіх абсолютно різні. Хтось собі просто чіпляє павутинку з павучками на кущі біля хати, хтось займається творчою діяльністю (як ми =))) і вирізає різноманітні кумедні речі з гарбузів, деякі полюбляють усілякі страшилки і виносять на вулицю привидів, смерть з косою чи скажімо підвішують лялькових трупиків на дерева. Де це все можна знайти запитаєте ви?! Та тут такого добра повно повнісінько! Ще з кінця серпня у кожному магазині можна купити абсолютно будь-який хеловінський атрибут починаючи від спеціальних цукерків і закінчуючи павуками, могилками і скелетами, яких потім вкопують в землю біля свого будинку =).

Що до самого святкування, то різні вікові категорії відриваються по різному =). Діти десь в околі 6-ї вечора починають інтенсивно ходити по хатах і виклянчувати цукерки чи інші смакошики. Причому, вони певно так звикли, що всі, до кого вони приходять, відкуповуються саме таким чином, що особливо і не готуються ні до чого іншого. Ну так, костюми в них дуже класні, звісно, але ні тобі жартів хеловінських, ні якихось пакостей… от вивчили фразу “trick or treat” і на цьому все. Тим не менше нам не вдалося навіть цим полюбуватися, оскільки мали невідкладні справи і нас не було вдома =(. Ну а хто ж знав, що вони будуть ходити рівно 2 години з 6-ї до 8-ї??? В правилах нашого села, здається, нічого не згадується про те до котрої години можна на Хелловін ходити по хатах. А от в правилах сусіднього - така позиція є =)

Щодо молоді, то вони, як правило, святкують собі по клубах і кафешках. Звісно усі теж в костюмах і кумедно розмальовані.

Старші люди обходяться прикрашенням балконів, вікон чи прибудинкових територій, але є і такі, котрим цього не достатньо і вони також виряджаються в смішні костюми і ходять разом з дітьми по сусідах. 

Цього року ми обмежилися прикрашанням нашого балкончика, вирізанням гарбузів і святковим столом на якому абсолютно усі страви, навіть компот і десерт, були приготовані з гарбуза =)

Перший Сніг - 11 Листопада, 2013

Отака "літня осінь" у нас була на минулих вихідних. А сьогодні вже зима =) хоч і кажуть, що не на довго... Я вже багато чому перестала дивуватися тут в Чикаго та і взагалі в Америці, але от до чого до чого, а до такої різкої зміни погоди звикнути ну ніяк не вдається.

Тож вітаю усіх з Першим Снігом! =)))