Якщо я комусь скажу, що ми їздили в американський парк розваг 5 разів і жодного разу не покаталися не те що на справжніх американських гірках, а і взагалі на жодному атракціоні, то мені, напевне, не повірять, але так воно і було =). А щоб ви не думали, що нічого цікавого я в постику так і не розповім (ну там про американцькі гірки, свої враження і т.д.), то наперед скажу, що на 6-тий раз нам таки вдалося покататися! А почалося все з того, що ще на початку літа мені на очі випадково натрапила рекламка дуже відомого парку розваг Six Flags (правильніше навіть сказати - мережі парків розваг, адже є вони по всій гамериці). І не просто рекламка, а АКЦІЯ - типу купи 4 абонементи на цілий сезон і вони тобі обійдуться майже даром =) А так як у нас сусіди-друзі, з котрими ми постійно тусуємося, то якраз 4 абонементи є кому купувати! А знижка і правда хороша була - і на парковку і на усі атракції та ще й на ціле літо і всю осінь. Ну а як ми дізналися, що в найближчому до нас парку є ще й величенький аквапарк, то сумнівів купувати чи не купувати абонементи вже і не виникало.
І все було б гарно, якби малюк наш (та і сусідський теж) був би трішки старший =) і не хотів постійно спати, їсти, маму, іграшки і т.д. Одним словом як тільки ми собі знаходили час між доціними спаннями і приїжджали в парк, так чомусь доця відразу знову хотіла спати. Та і взагалі усі 5 разів нам, як то кажуть, не фартило. То ми попадали в такі корки, що замість пів години тратили півтори на добирання. То доці було зле в машині (Емілі часом закачує) і в неї потім зовсім не було настрою ні на які розваги. Рома вже навіть вихідний брав і ми їздили в парк, коли теоретично там людей немало б бути багато, але як приїжджали то виявлялося, що все одно треба годину-півтори в черзі на будь-яку гірку чекати... А ще було смішно, коли ми годину переодягалися всі в купальники (з доцькіном і тамтешніми чергами в гоздягальні швидше не вийшло б ніяк), а як тільки дійшли до басейну, то виявилося, що його щойно закрили =) Ми намочили ноги в воді і пішли далі стояти в чергах щоб переодягнутися. Короче, ми вже зневірилися що коли-небудь покатаємося чи то на водних чи на американських гірках (ладно Рома, він то хоч вже катався на справжніх американських гірках, а я, то ніколи не пробувала...). Але були і позитиви в наших поїздках - наприклад ми кожного разу бавилися в ігри, коли кудись чимось треба попасти і виграти величезного зайця чи мішку чи ще якогось звіра - ну знаєте - наприклад дротиками в надувні кульки, чи баскетбольними м'ячами в кошик чи якимись ще штуками в тарілки... Одним словом я таке тільки в фільмах колись бачила, тому не втрималася щоб не спробувати. Це тільки в фільмах і показують, що там реально виграти такого велетенського звіра, а насправді все то дуже трікі і не просто (хоча часом в парку було видно людей котрі таки вигравали великі призи).
Але на 5-тий раз нам вдалося!!! Точніше мені вдалося (хвалюся =))! І я нарешті попала м'ячиком в якусь там спеціальну дірку за що мені дали от такого приза:
Не велетенського згідна, але ж виграла! =)))
І все було б гарно, якби малюк наш (та і сусідський теж) був би трішки старший =) і не хотів постійно спати, їсти, маму, іграшки і т.д. Одним словом як тільки ми собі знаходили час між доціними спаннями і приїжджали в парк, так чомусь доця відразу знову хотіла спати. Та і взагалі усі 5 разів нам, як то кажуть, не фартило. То ми попадали в такі корки, що замість пів години тратили півтори на добирання. То доці було зле в машині (Емілі часом закачує) і в неї потім зовсім не було настрою ні на які розваги. Рома вже навіть вихідний брав і ми їздили в парк, коли теоретично там людей немало б бути багато, але як приїжджали то виявлялося, що все одно треба годину-півтори в черзі на будь-яку гірку чекати... А ще було смішно, коли ми годину переодягалися всі в купальники (з доцькіном і тамтешніми чергами в гоздягальні швидше не вийшло б ніяк), а як тільки дійшли до басейну, то виявилося, що його щойно закрили =) Ми намочили ноги в воді і пішли далі стояти в чергах щоб переодягнутися. Короче, ми вже зневірилися що коли-небудь покатаємося чи то на водних чи на американських гірках (ладно Рома, він то хоч вже катався на справжніх американських гірках, а я, то ніколи не пробувала...). Але були і позитиви в наших поїздках - наприклад ми кожного разу бавилися в ігри, коли кудись чимось треба попасти і виграти величезного зайця чи мішку чи ще якогось звіра - ну знаєте - наприклад дротиками в надувні кульки, чи баскетбольними м'ячами в кошик чи якимись ще штуками в тарілки... Одним словом я таке тільки в фільмах колись бачила, тому не втрималася щоб не спробувати. Це тільки в фільмах і показують, що там реально виграти такого велетенського звіра, а насправді все то дуже трікі і не просто (хоча часом в парку було видно людей котрі таки вигравали великі призи).
Але на 5-тий раз нам вдалося!!! Точніше мені вдалося (хвалюся =))! І я нарешті попала м'ячиком в якусь там спеціальну дірку за що мені дали от такого приза:
Не велетенського згідна, але ж виграла! =)))
Зате 6-та наша поїздка в парк була просто надзвичайною!!! По-перше тому, що це був хеловін і там не просто все кругом було прикрашене до свята, а й по парку бігали всякі чудіки з бензопилами, якимись лопатами і такі страшні, що капець просто! А ще червона вода, кругом скелети всякі розмовляючі, павутина, лахміття, павуки і монстрики - КРУТЬ!!!
По-друге, тому що я нарешті зрозуміла що таке американські гірки!!! Мої враження? Ну як вам сказати... Я вчепилася руками в поручні і немогла дочекатися коли ми доїдемо нарешті =) страшно якось воно перший раз - чесно скажу. Тобою теліпає в різні сторони, голова болить, кидає туди сюди і взагалі таке враження що зараз вилетиш. Поруч подруга, котра вже не перший раз катається, тільки і питала мене всю дорогу чи зі мною все добре і казала щось на кшталт: "ще трошки... ми вже майже приїхали... ще одне коло залишилося..." =). Короче, я була щаслива коли злізла з тих гірок і відчула тверду землю під ногами. Але на другий день захотілося спробувати ще!
Десь там на останньому сидінні я сиджу і поки ще тішуся в передчутті чогось нового і грандіозного =))
клаааааснооооооо!!!!! а я би не ризикнула на американські, я два роки тому пішла на якісь стандартні і мене потім кілька місяців так нудило при любих поворотах... я в машині з двору виїхати не могла!
ReplyDeleteфотки з хеловіну суперські)
Та в мене теж щось схоже було, правда тільки кілька днів, але дуже вже хотілося спробувати що воно таке ті гірки )
Deleteце парадокс таких атракціонів. страшно, важко, а потім хочеться ще : ) але я сама на дуже великі поки не наважуюсь. мені і дрібненьких достатньо : ) так само боюсь випасти, хоча захисту як для запуску в космос : ) здається, що якщо не триматимешся то випадеш : )
ReplyDelete100% правда! Захист ого який, але все одно тебе туди сюди кидає і підкидує і таке враження що випадеш )
Delete