Цього року наш Хеловін вдався на всі 100! (минулого року хіба памкіни саморобні класні були, про які можна осьтутечки почитати) Ну по-перше тому, що ми були вдома, коли діти ходили і клянчили цукерки а по-друге, тому що в нас вже самих є діти, щоб з ними ходити і клянчити свої ж цукерки по домах! Одним словом було весело, тому читайте далі ).
Отож наше цьогорічне святкування умовно поділилося на 3 частинки. Перша - це приготування. От десь певне за 2 тижні до 31-го жовтня ми з чоловіком і донечкою прикрасили балкон усялякими павутинами, павуками, хеловінськими лампочками і, звичайно, памкінами! А були в нас вони отакі (випросила я в чоловіка отакого котика мені вирізати!):
Нажаль фото балкона немаю, але був таким нічо - з величезним чорним павуком, яким доця вдома потім бавилася )
Друга частина - це коли до нас почали просто табунами забігати додому діти. Раніше я не знала як то все дійство виглядає, думала що то собі так дітки ходять по квартирах, може по двоє чи по троє, стукають, вітаються, кажуть "trick or treat", ти їм даєш цукерки, вони дякують і на тому все. Ну якось так я собі то уявляла... З першими нашими гостями все так і було, але ж то тільки з першими... Далі було веселіше! Сидимо собі вдома вечеряємо і тут стук в двері. Відкриваємо, а там певно з 10 дітей, всі в костюмах такі гарнющі, цікаві, на задньому плані мами їхні пробігають... і тут всі діти починають наставляти тобі кошики навіть без усіляких прелюдій і зайвих слів - ну просто щоб ти їм туди цукерки кинув чи ще щось солоденьке. Ще й дивляться які ти цукерки їм даєш і виясняють чи вони кошерні. То якщо першому гостю Рома кидав цукерки жменями, то вже наступним вибирав по 2-3 штучки =) І що ви думаєте на тому все? Та де там! Ми двері навіть вже не закривали - було таке враження, що то кілька шкільних автобусів приїхало з дітьми =)
Фото зроблені на мобільний, тому не дуже якісні, але думаю загальну ідею передають =) А ще добре передають національність наших гостей і тепер ви певно зрозуміли чому питаються про "кошерність".
Третя частина свята була не менш захопливою! Нам надоїло цукерки роздавати, крім того вони вже в нас закінчувалися. Тому довелося самим йти і їх випрошувати =) Було весело! Скооперувалися ми з сусідами, переодягли малюків і пішли по нашому білдінгу стукати у всі двері підряд ). Більшість, звісно, не відкривали, бо самі в той час тим самим займалися. Частина певно не відкривала, бо цукерки закінчилися (ще б пак - перед нами ж такі табуни бігали). Але було багато таких, котрі відкривали і радо пригощали цукерками або печивом.
Наша доцька була красунею мишкою!
Моя похресниця Катінька була феєю, тільки Емілі в неї палочку забирала постійно ).
Ми з Ромою начепили те що було під руками - якісь вуха (певно теж мишачі) і капелюх.
Сусіди взагалі підготувалися - були котиком і собакою!
Хоч багато хто двері і відкривав, але назбирали ми десь жменьку цукерок і два печенька =) Зато вражень і емоцій на місяць наперед набрались!
класні! а мишка сама прикольна;))))
ReplyDeleteТа, мишка крута! Дякуємо!
Deleteдесь мій коментар з минулого тиждня пропав.. невже цензуру не пройшов? А я ніби нічого поганого не писала... Словом гарнюня у вас мишка і ще мене Воллі запер ))
ReplyDeleteОй, Юльчик, а мене про цензуру і не питало.. не бачила твого коментаря - постай ще раз :)
DeleteА кого це ти Воллі назвала? Де там в нас такий пробігав? :)
Був-був у вас Воллі :-) - ось такий: http://123sonography.com/blog/where-waldo-part-1
ReplyDeleteХа-ха ))) ніколи не чула про такого )) Клас! Точно він )
Deleteце книжка - розважалка де серед купи днібних деталей та манюнків треба знайти Воллі: http://www.whereswally.co.uk/index.html#findwaldo/map1
ReplyDeleteПрикол ) А він коли до нас перший зайшов, то Рома ще казав "о, дивись, ті діти навіть не напрягаються і без костюмів приходять" ))) Класна мапа - ніц там найти не можу ))
Delete