Happy New Year!

В останній день старого 2013 року хочеться усіх привітати з наступаючим Новим Роком і побажати позитиву, радості, тепла і неймовірних емоцій у 2014-му =). Нехай усі досі нездійснені мрії обов'язково здійсняться! 

А тепер я трошки розкажу про новорічні свята в Америці =). Тут до різдвяних та новорічних свят починають готуватися заздалегідь. Купують ялинки не так як ми - в останній тиждень перед Новим Роком, а то і в останній день =). Прикрашені ялинки, освітлені лампочками балкони, величезні надувні фігурки Санти вже на своїх місцях з початку листопада. От закінчився хеловін і щоб звільнити коробки на хеловінський мотлох американці дістають все що мають різдвяне =). Надзвичайно гарно і зі смаком прикрашені особнячки - купа лампочок не лише на перилках чи балкончиках, а і на кущах і деревах. Це все створює неймовірний святковий настрій!!! Але таку красу можна спостерігати тільки до 1-го січня. Для американців важливим святом є Різдво, а Новий Рік то таке... тому дехто знімає усі прикраси навіть до 31-го грудня. 

Щодо ялинок, то їх тут як правило ставлять штучні, хоча і живих є великий вибір. Багато хто мене питає про ціни, так от - штучну ялинку можна купити від $30 до $300 (це найбільша ціна яку я поки зустрічала, хоча не думаю, що це межа) - вони є на будь-який смак і навіть з "вбудованими" лампочками =). Звісно, ті що дорожчі виглядають як натуральні - пухнасті, високі - ще б пахли і був би повний набір. Як я вже казала можна купити і живу ялинку. Ціни варіюються від $15 до $100+. Ми купили за $40 гарнющу таку, в нас в Україні таких немає. То якийсь спеціальний мега пухнастий неопадаючий сорт =) Чесно, я таких ідеально-рівненьких і густих ніколи раніше не бачила. 

Щодо новорічного столу, то тут все просто - індик з картоплею =) Ні ні, я не переплутала Новий Рік з Днем Подяки =) Точно таке ж вони їдять і на Різдво (принаймні так каже гугл =)). Ми ж тут собі готуємо справжнісінький стіл по-українськи - олів'є (куди ж без нього), крученики з грибами, картопелька запечена і ще багато всяких різних смакошиків!

Отож бажаю щоб і на Вашому новорічному столі було різноманіття смачненьких страв а в душі тепло, радість і святковий настрій! З Новим 2014 Роком! =)

Halloween 2013

Куди ж тут американська осінь без усім відомого свята - Хелловін. Ось і ми намагалися цього року долучитися хоч якось до цієї чарівної американської традиції. Не зовсім нам вдалося все, що ми собі запланували, але памкіни вирізали, цукерки накупили (правда, потім самі ж їх і з’їли) і балкончик прикрасили =). Як на мене, то програма мінімум на перший наш Хелловін була виконана!

Отже, для початку трошки розповім про те як тут люди святкують. По-перше вже за місяць (а то і раніше) до 31-го жовтня можна зустріти купу прикрашених в хеловінському стилі балконів, двориків, дверей, парканів і всяких інших предметів на які можна щось навішати, поставити чи причепити. Стилі у всіх абсолютно різні. Хтось собі просто чіпляє павутинку з павучками на кущі біля хати, хтось займається творчою діяльністю (як ми =))) і вирізає різноманітні кумедні речі з гарбузів, деякі полюбляють усілякі страшилки і виносять на вулицю привидів, смерть з косою чи скажімо підвішують лялькових трупиків на дерева. Де це все можна знайти запитаєте ви?! Та тут такого добра повно повнісінько! Ще з кінця серпня у кожному магазині можна купити абсолютно будь-який хеловінський атрибут починаючи від спеціальних цукерків і закінчуючи павуками, могилками і скелетами, яких потім вкопують в землю біля свого будинку =).

Що до самого святкування, то різні вікові категорії відриваються по різному =). Діти десь в околі 6-ї вечора починають інтенсивно ходити по хатах і виклянчувати цукерки чи інші смакошики. Причому, вони певно так звикли, що всі, до кого вони приходять, відкуповуються саме таким чином, що особливо і не готуються ні до чого іншого. Ну так, костюми в них дуже класні, звісно, але ні тобі жартів хеловінських, ні якихось пакостей… от вивчили фразу “trick or treat” і на цьому все. Тим не менше нам не вдалося навіть цим полюбуватися, оскільки мали невідкладні справи і нас не було вдома =(. Ну а хто ж знав, що вони будуть ходити рівно 2 години з 6-ї до 8-ї??? В правилах нашого села, здається, нічого не згадується про те до котрої години можна на Хелловін ходити по хатах. А от в правилах сусіднього - така позиція є =)

Щодо молоді, то вони, як правило, святкують собі по клубах і кафешках. Звісно усі теж в костюмах і кумедно розмальовані.

Старші люди обходяться прикрашенням балконів, вікон чи прибудинкових територій, але є і такі, котрим цього не достатньо і вони також виряджаються в смішні костюми і ходять разом з дітьми по сусідах. 

Цього року ми обмежилися прикрашанням нашого балкончика, вирізанням гарбузів і святковим столом на якому абсолютно усі страви, навіть компот і десерт, були приготовані з гарбуза =)

Перший Сніг - 11 Листопада, 2013

Отака "літня осінь" у нас була на минулих вихідних. А сьогодні вже зима =) хоч і кажуть, що не на довго... Я вже багато чому перестала дивуватися тут в Чикаго та і взагалі в Америці, але от до чого до чого, а до такої різкої зміни погоди звикнути ну ніяк не вдається.

Тож вітаю усіх з Першим Снігом! =)))

Starved Rock in Autumn

Усі свої, так би мовити, перші враження про Зголоднілі Скелі я описала тут. Але вони і на половину зрівнятися не можуть з тими, котрі я відчула побувавши там вдруге. Справа в тому, що вдруге - це було восени! Можете собі тільки уявити те різнобарв'я кольору, з яким ми там зустрілися! Напевне, я дуже скучила за нашою осінню... та і призабула яка вона гарна буває в Україні, зокрема в Карпатах... але, гуляючи по Starved Rock в мене було враження, що нічого гарнішого я ще в житті не бачила =)

Полюбуйтеся самі...

Starved Rock State Park

Продовжуючи літню тему, не можу не згадати про поїздку в Starved Rock State Park або іншими словами такі собі Зголоднілі Скелі. Нарешті, за багато-багато місяців я відчула дотик справжньої чи правильніше було б сказати незайманої природи. А то все в Америці (принаймні тій її частині, котру я встигла розвідати) якесь «правильне» і таке чисте, охайне, прибране. Ні тобі дикої природи, ні непротоптаних стежинок, ні болота чи піску, ні папірців на дорозі (це, звісно, тільки плюс, але ж…). Аж якось не цікаво. А от якраз в Starved Rock State Park все це є! І гори (не Карпати звісно, швидше такі собі пагорби, але ж є!), і скелі, і каньйони і річечка з величезною дамбою. Звісно і тут зустрічаються асфальтовані доріжки, смітники, інформаційні центри для туристів… але лише на початку маршруту.

Знаходяться Starved Rock трішки південніше і західніше Чикаго і їхати туди десь порядку двох годин. Для Америки 100 миль – це зовсім навіть не відстань, а така собі прогулянкова дистанція =). І ми, чесно кажучи, цілком звикли до таких кілометражів, навіть переводити у кілометри не виглядає вже так страшно, як здавалося на початках, коли ми тільки сюди приїхали. Тому озброївшись навігатором (хотілось би сказати картою – якось більше по туристичному звучало б, але ні – це був таки навігатор) ми з самісінького ранку вирушили в дорогу

Прочитати про ці місця Ви завжди зможете ось тут. А мені б хотілося більше розповісти саме про наші враження від поїздки. А було, насправді, дуже прикольно. По-перше я давненько не лазила по печерах і каньйонах а тим більше по горах – а такого добра там багато. Дивіться самі:

На мить навіть вдавалося забути, що ти в якомусь цивілізованому світі, аж поки тобі на зустріч не проходили, як завжди, аж надто ввічливі люди-американці, котрі обов’язково з тобою віталися, посміхалися і пропускали на вузьких доріжках =) це напевне єдине, що змушувало повертатися до реальності і розуміти, що ти таки в гамериці =). Тим не менше, навіть цей факт ніяким чином не зіпсував поїздки ).

А ще мені ця подорож запам’яталася тим, що ми потрапили під дощ =) Справжнісінький такий проливний! І це, здається, перший раз за весь час перебування тут. Я не можу сказати, що надто часто мокла у Львові (там в мене як правило була з собою парасолька) чи що страшенно люблю дощ (люблю, але якось завжди спокійно до нього ставилася). Але змокнути саме тут в Америці було чомусь справжнісіньким сюрпризом =). Якесь схоже відчуття у мене з’являється тоді, коли я випадково забуваю закрити москітну сітку (після виходу на балкон) і додому залітає муха. Так-так, звичайнісінька така муха до яких ми звикли. Тут це так дивно і незвично виглядає!!! =)))

І, звісно, як справжні українці ми продовжили нашу прогулянку, не звертаючи увагу на мокрий одяг, карту, рюкзак і все решта, що було при нас

Нажаль нам не вдалося пройти усіма запропонованими маршрутами, та і на човнику не встигли покататися… але ми плануємо якось ще сюди приїхати, щоб помилуватися вже кольорами осені.