Тиждень 35 & Fields Museum і Шкіряне Весілля

Останні два тижні були дуже насиченими, тому повернусь до старої доброї традиції розповідати про кожен по-черзі. Отож, почнемо з 35-го. Це останній тиждень, коли Наталя ще гостює у нас, а я можу спокійно досипати зранку, їсти все ще гарячу їжу і відвідувати rest room з закритими дверима! Файно мати няньку! :) Але тепер про найцікавіше. Цього тижня ми собі поїхали в Чикаго, без машини, як завжди, і навіть без Роми (це я вперше в Чикаго без чоловіка), та ще й поїздом. Було круто! Емілі поїздка в поїзді сподобалась, певно, більше за все, і їй було абсолютно все одно на ті розмальовки і іграшки, які я набрала з собою, щоб забавляти її в дорозі. Натомість доця собі цілу дорогу дивилась в величезне вікно, рахувала машини, називала знайомі кольори і просто любувалась краєвидами. Так пройшли наші перші 50 хвилин дороги до великого міста ). А далі було багато сонечка, озера, трошки шумних вулиць і музей!!! А пішли ми собі до Fields Museum, бо Наталя страх як мріяла кості динозавра побачити :). Я на таке всяке трохи вже надивилась в Нью Йорку, але і сама з задоволенням пішла до музею. Тільки ми зайшли всередину як Наталя відразу ж побачила ті омріяні кості та ще й у вигляді гігантського T-Rex-a :)

Тим часом Емілі запримітила прямо там,- в холі музею, слонів!!! І на тому її зацікавленість іншими експонатами музею закінчилась :) Вона готова була від тих слонів цілий день не відходити!!!

Вже і лежала біля них і розказувала, що в слонів великі попи, і як логічний висновок - "великі какашики" )))

А як тільки бачила, що ми намагаємось її кудись в сторону відвести (в сусідній зал музею наприклад), то виривалась з рук і з криком "анана" бігла до своїх слоників! Але про "анана" і що воно таке - в іншому постику ). Тим не менше, знайшлася ще одна місцинка, яка доцю зацікавила не менше, і з фразою "диви бичьок клясь!!!" ми зайшли подивитись на інших mammals ).

А далі, поки Наталя собі дивилась фільмика про вже згаданого вище T-Rex-a - так-так, саме про отого конкретного, котрий в холі стоїть, ми теж вирішили піти на 3D. І дивились ми історію Галапагоських островів! Це вперше ми з Емілі собі в кінотеатра сходили та не просто якогось там, а 3D! Емілі героїчно висиділа 20 хвилин фільму з 25-ти. Причому уважно, в окулярах, та ще й розповідала мені по-ходу де там рибки, якого вони кольору, на вулкан казала "вогонь", а в тих місцях де пташки танцювали якісь танці і цьомались - дуже тішилась :).

Одним словом, гарно ми погуляли по музею і зайняло воно в нас майже цілий день, тому під вечір ми лише встигли зустріти татка з роботи, котрий тепер в нас міських хлопець і працює в Чикаго :), а ще сходити на крутого чиказького щойно-збудованого майданчика і побігати за чайками біля гігантського фонтану!

А майданчик і правда дуже крутий! Напевне, найоригінальніший з тих, що я поки тут зустрічала - з усілякими підвісними мостами і трубами-гірками, лазанками, корабликами і всякими іншими крутими атракціонами.

А ще в нас з Ромчиком була наша третя річниця весілля :) Шкіряна! Гарно собі посвяткували, обмінялись шкіряними і скляними подаруночками (бо ще є теорія, що за більш сучасною традицією це Скляне весілля) і тепер я теж маю свою шкіряну Пандору :)

А батьки нам сказали, що за ті три роки ми ого скільки всього встигли :) і одружились і в гамерику поїхали і малючка собі народили та ще й по-подорожували нічогісінько так і Європою і штатами! Надіюсь наступні роки будуть не менш насиченими цікавими подіями і такими ж щасливими! А отаку смакоту ми собі наготували на вечерю :)

Смачного :)