Сезон Цикад

Не знаю як ви, а я з таким явищем яке називається ЦИКАДИ, перестрілася вперше в житті, хоч ніби неодноразово відпочивала в Криму саме в літній період. Ні-ні, я не могла забути що воно таке – таке не забувається – це просто неможливо сплутати з чимось іншим. Це шумно (я б сказала навіть дуже шумно), страшно, а часом ще й бридко. А оті звуки, які ті комахи з себе видавлюють я б ніколи не назвала співом, стрекотінням, скреготінням, мелодією чи будь-яким іншим гарним позитивним українським словом (власне, це гугл має з цикадами отакі асоціації =))). А мені особисто цей звук нагадує ті моменти, коли в Карпатах проходиш під електричними проводами (чому в Карпатах – та тому що я тільки там під ними ходила і отак собі запам’яталося), тільки у цикад він виходить значно принизливішим – фееее… А тепер уявіть собі як то цілий день сидіти за робочим місцем і слухати отаке!!! І воно не припиняється ні на хвилинку! хоча ні, – часом вони на кілька секунд замовкають =) А ще я тепер просто обожнюю дощ (ще більше ніж колись) – цикади його бояться і мовчки сплять чи що вони там ще можуть робити. Рома каже, що їм просто водичка в ротики натікає і тому вони змушені мовчати =))). 

Отож для тих хто не знає, що воно таке, я поясню. Цикада це велетенська комаха, яка живе на деревах і кущах і видає оці дивні звуки про які я вже згадувала. Тішить лише те, що я жодного разу не бачила її в живому, літаючому, сидячому чи повзаючому вигляді – таке враження, що вони лише собі отак живуть на деревах та й по всьому. Побачити їх можна хіба у засушеному себто дохлому стані на дорозі (що мені і довелося кілька раз пережити). Хоча добрі люди розказують, що кілька років тому саме тут у районі Чикаго було таке шалене нашестя цих комах, що вони кругом літали і просто сотнями валялися під ногами. Уявіть собі – виходите зранку з дому і перш ніж сісти в машину треба пройтися по такій собі братській могилі. Жах!!! А ще добрі люди кажуть, що сезон цикад триває лише до кінця літа – сподіваюся кажуть правду =).