Про Пазлики

Часом мене запитують інші мамусі чим бавиться мій малюк, що їй цікаво, чи існує іграшка за якою може провести хоча б хвилин 15-ть... Та і статей зустрічала не мало про всілякі іграшки - що в якому віці треба пропонувати дитині, які є розвивалки для друбної і крупної моторики пальчиків і так далі... Не ставлю собі за мету зараз розповідати те, що вже і так є написане, або безкінечно довго розказувати про те якими ми бавимося іграшками - це все дуже індивідуально і може підходити для одного малюка, але бути абсолютно не цікавим іншому. Але є дещо про що таки хочеться розказати. В першу чергу тому, що такі іграшки імпонують мені, дуже подобаються Емілі, а крім того є і правда класними для розвитку логічного мислення, пам'яті, уважності, моторики пальчиків... Так-так, я про пазлики =) Назбирала їх кілька різних видів і всіма хочу поділитися - може комусь таки згодиться!

Найдитячіший пазлик, який у нас є і самий перший, котрий Емілі навчилася складати. Ну не те щоб прямо складати, а просто знала де яка тваринка "живе". Справа у тому, що в цьому пазлі є один великий мінус - він дерев'яні (ну це, звісно, плюс) і має гострі кути кути і якусь дуже різноманітну форму... одним словом доці досі дуже важко самій попасти тваринкою в відповідний "домик". Загалом ідея гарна, бо легко беруться в ручки ті тваринки, але треба добряче постаратися, щоб навчитися їх вкладати на місце. Емілі після кількох спроб просто кидається тої справи.

А цей пластмасовий пазл дуже схожі по ідеї до попереднього, тільки різниця у тому, що їх надзвичайно легко діставати і класти на місце тому доця страшенно тішиться і хлопає собі кожного разу, коли тваринка попадає у свою хатку! =) Отримали ми їх в подарунок на день народження. На коробці написано, що це від 12 місяців і десь так ми малечі їх і почали пропонувати - Емілі швидко навчилася де яка тварина має ставати, але от власне пальчики тільки недавно звикли до того щоб правильно попадати в хатки.

А ось це ще один пазл схожий до обох попередніх - знову дерев'яний, має картинки намальовані під фігурками, тому Емілі швидко освоїла куди яку рибку класти. Подарували його сусідам і забрали трохи побавитися ). Якийсь той пазл не надто цікавий доці (може просто рибки їй якось менше до вподоби), але загалом може приділити йому 5 хв. своєї уваги в день =)

Ооо, а оці одні з моїх улюблних! І доціні також! По-перше тут тваринок не просто дістати, для цього треба з другого боку пазлика попасти пальчиком в маленьку дірочку і виштовхати тваринку. Доці ого як цей процес подобається! Більше ніж складання! Класне в них ще те, що коли тваринку-маму витягуєш, то під нею не копія її самої, а намальоване її дитятко і якщо дитятко-левчик хоч по кольору схоже на маму, то маленьке біленьке морське левенятко ну аж ніяк не нагадує величезну сіру маму морського лева. Але буквально за кілька днів малюк вже знав де чия мама! То так дивно мені було - ще вчора не знала, а сьогодні вже може цілого пазла сама скласти!

І цей нічим не поступається по прикольності попереднику! Рибок так просто теж не витягнути, для цього треба "йти на рибалку"! Освоїла Емілі цього пазлика певно десь ще в рочок, а то й раніше. Їй дуже подобалося виловлювати вудочкою всіх риб, складати в коробочку, а потім, коли мама розкладе їх по місцях, - ловити знову. А от десь кілька днів тому я помітила, як Емілі пробує сама вже їх розкладати куди треба. Але складність у тому, що під рибками немає жодних картинок, тому треба хіба по формі здогадуватися куди яку фігурку класти. Вона і мені важко часом, але як не дивно, доці вдається попадати! І як то ті малюки собі таке запам'ятовують?!

Щось взялася про наші пазлики розповідати і зрозуміла, що маємо забагато риб =). Так, це знову риби, але зовсім інші! Тут вчимо кольори! Кожна рибка іншого кольору і під хвостиками, які витягуються, ці кольори написані. Вчора Емілі кілька рибок поскладала так як треба ) от я досі дивуюся - чи то вона вже розуміє куди який хвостик по кольору підходить чи то просто співпадіння?!

Маємо ще отакі схожі на справжні пазли, тільки вони великі і м'які (foam puzzle), але малюк ними щось зовсім не цікавиться. Їй подобається як мама з них кубика робить, то його хоча б покидати можна ). Може кілька секунд спробувати докупи два пазла приліпити - тільки в доці нічого не виходить і вона кидається того діла.

Містер картопля був подарований нам недавно і хоч він не належить до самих улюблених, але Емілі його кілька разів на день дістає і намагається поскладати. Вже знає де мають бути топіки і капелюх. А от очі і рот кожного разу верх ногами складає.






Маємо ще певно штук 5 позичених пазлів, але вони вже більше нагадують "дорослі", хоч все одно і цікаві і дерев'яні і не такі до яких я звикла. Але пропонувати їх Емілі ще рано, думаю ближче до 2-х рочків вона змогла б їх складати. А взагалі для мене було справжнім відкриттям, що для дітей існує така різномінітність пазлів і дуже тішуся, що доця їх собі вподобала!