Тиждень 15 & Великдень!

Неймовірний святковий тиждень пройшов весь в передочікування Великодня! Мало не щоденне малювання писанок, придумування що ж то таке гарне одягнути на свято, і планування як встигнути сходити в гості до усіх, хто запрошував - не пройшли даремно, бо свято вдалося на усі 100! Але розпочнемо з понеділка ).

Отож, у понеділок ми знову малювали писанки... Але оскільки понеділковими нашими я вже хвалилась у минулому постику, то краще покажу які ми всі троє гарні у безрукавках. Мені завжди було цікаво яка ж то має бути погода щоб носити ту безрукавку?! Ну правда, як то може бути так щоб в руки не було холодно, але при тому в пузо не було жарко в тій нейлоновій далеко не натуральній безрукавці. От вирішили ризикнути і купити всім нам такі безрукавочки і О Диво, ми вже не раз їх одягали :) виявляється, що таки бувають моменти, коли вони можуть бути дуже навіть доречними!

А у вівторок ми з доцею, напевне, вперше серйозно поїхали за продуктами без татка! А то завжди з татком на вихідних такими справами займаємось, а тут якось не встигли і довелось нам самим з Емілі давати собі раду на тижні. Доця допомагає мамі пхати візочка з продуктами ).

Не перестаю дивуватись чиказькій погоді - оце фото зроблене в середу - на вулиці і справді холодно раз я вже шапку одягнула, бо якось не склалося у мене з шапками ще з дитинства :)

Оце фото - в четвер! Насправді, з доці можна було запросто ту курточку зняти і залишити її в тоненькій блузочці, що я потім і зробила.

Колись, пригадую, знайомий на роботі запитав в американця щось на кшталт: "чи це типово для Чикаго отакі різкі зміни погодніх умов і температури?", а американець відповів: "для чиказької погоди типово те, що вона не типова" =). Або пригадую ще один перл з вуст американця: "якщо тобі не подобається погода в Чикаго, почекай 5 хвилин" =). Це без перебільшення правда! За добу температура може змінитись на 15-20 градусів і так кілька днів поспіль може стрибати туди сюди... Не знаю чи колись звикну до таких чудасій тутешніх погодніх умов...

А ось як класно волосся дибки стоїть в Емілі, коли вона товчеться в тому надувному замку =)

А далі були паски... Смачні вийшли, хоч може трішки не доросли (не знаю чому, рецепт перевірений і хороший), але загалом я задоволена! Чоловік певно вирішив, що вони не достойні бути сфоткані в повному обсязі, тому фото якесь отаке трошки дивне вийшло =)

В п'ятницю знову були писанки, цього раз аж до 2-ї ночі ). Зате я всіх своїх вклала спати і спокійно пішла собі малювати. Ото чорно-оранжева, то якраз результат нічного малювання і вона офіційно моя улюблена і найкраща! А ота чорно-зелененька подарована Ірою, я прамо випросила її в неї, бо дуже вже мені спообалась ). Решта усі мої - деякі не дуже вдались, бо були першими пробними, але загалом я дуже задоволена результатом!

Похвалюся ще нашим гарним Великоднім рушничком, який моя мама вишила бісером якраз до свят! І кошечком з пасочкою, бурячками і всякою всядчиною, яку ми вже успішно з'їли :)

Святили паски в українській церкві всією компанією. Ще в суботу були на хрестинах маленької Меланочки, котра отам на фото біля кошечків в кріселку відпочиває. Саме святіння було трохи сумбурне, бо доця ні секунди не хотіла стояти на місці, а все кудись тікала. То ми по черзі з Ромою за нею бігали поміж людей, дітей і кошиків. Вдалося Емілі тільки на трошки зацікавити священником, котрий якраз підійшов покропити кошик і нас, а далі секунда і вона вже лазить по сходах ).

А ось які ми гарні у вишиванках! Дякуємо бабусі Валі за таку вишиваночку для Емілі і моїй мамі велике дякую за неймовірну вишиванку для мене!

Надіюся у всіх моїх читачів так само радісно, весело і приємно пройшли свята!
Христос Воскрес!