Six Flags Great America Або Як Ми На Американських Гірках Катались!

Якщо я комусь скажу, що ми їздили в американський парк розваг 5 разів і жодного разу не покаталися не те що на справжніх американських гірках, а і взагалі на жодному атракціоні, то мені, напевне, не повірять, але так воно і було =). А щоб ви не думали, що нічого цікавого я в постику так і не розповім (ну там про американцькі гірки, свої враження і т.д.), то наперед скажу, що на 6-тий раз нам таки вдалося покататися! А почалося все з того, що ще на початку літа мені на очі випадково натрапила рекламка дуже відомого парку розваг Six Flags (правильніше навіть сказати - мережі парків розваг, адже є вони по всій гамериці). І не просто рекламка, а АКЦІЯ - типу купи 4 абонементи на цілий сезон і вони тобі обійдуться майже даром =) А так як у нас сусіди-друзі, з котрими ми постійно тусуємося, то якраз 4 абонементи є кому купувати! А знижка і правда хороша була - і на парковку і на усі атракції та ще й на ціле літо і всю осінь. Ну а як ми дізналися, що в найближчому до нас парку є ще й величенький аквапарк, то сумнівів купувати чи не купувати абонементи вже і не виникало.

І все було б гарно, якби малюк наш (та і сусідський теж) був би трішки старший =) і не хотів постійно спати, їсти, маму, іграшки і т.д. Одним словом як тільки ми собі знаходили час між доціними спаннями і приїжджали в парк, так чомусь доця відразу знову хотіла спати. Та і взагалі усі 5 разів нам, як то кажуть, не фартило. То ми попадали в такі корки, що замість пів години тратили півтори на добирання. То доці було зле в машині (Емілі часом закачує) і в неї потім зовсім не було настрою ні на які розваги. Рома вже навіть вихідний брав і ми їздили в парк, коли теоретично там людей немало б бути багато, але як приїжджали то виявлялося, що все одно треба годину-півтори в черзі на будь-яку гірку чекати... А ще було смішно, коли ми годину переодягалися всі в купальники (з доцькіном і тамтешніми чергами в гоздягальні швидше не вийшло б ніяк), а як тільки дійшли до басейну, то виявилося, що його щойно закрили =) Ми намочили ноги в воді і пішли далі стояти в чергах щоб переодягнутися. Короче, ми вже зневірилися що коли-небудь покатаємося чи то на водних чи на американських гірках (ладно Рома, він то хоч вже катався на справжніх американських гірках, а я, то ніколи не пробувала...). Але були і позитиви в наших поїздках - наприклад ми кожного разу бавилися в ігри, коли кудись чимось треба попасти і виграти величезного зайця чи мішку чи ще якогось звіра - ну знаєте - наприклад дротиками в надувні кульки, чи баскетбольними м'ячами в кошик чи якимись ще штуками в тарілки... Одним словом я таке тільки в фільмах колись бачила, тому не втрималася щоб не спробувати. Це тільки в фільмах і показують, що там реально виграти такого велетенського звіра, а насправді все то дуже трікі і не просто (хоча часом в парку було видно людей котрі таки вигравали великі призи).

Але на 5-тий раз нам вдалося!!! Точніше мені вдалося (хвалюся =))! І я нарешті попала м'ячиком в якусь там спеціальну дірку за що мені дали от такого приза:

Не велетенського згідна, але ж виграла! =)))

Зате 6-та наша поїздка в парк була просто надзвичайною!!! По-перше тому, що це був хеловін і там не просто все кругом було прикрашене до свята, а й по парку бігали всякі чудіки з бензопилами, якимись лопатами і такі страшні, що капець просто! А ще червона вода, кругом скелети всякі розмовляючі, павутина, лахміття, павуки і монстрики - КРУТЬ!!!

По-друге, тому що я нарешті зрозуміла що таке американські гірки!!! Мої враження? Ну як вам сказати... Я вчепилася руками в поручні і немогла дочекатися коли ми доїдемо нарешті =) страшно якось воно перший раз - чесно скажу. Тобою теліпає в різні сторони, голова болить, кидає туди сюди і взагалі таке враження що зараз вилетиш. Поруч подруга, котра вже не перший раз катається, тільки і питала мене всю дорогу чи зі мною все добре і казала щось на кшталт: "ще трошки... ми вже майже приїхали... ще одне коло залишилося..." =). Короче, я була щаслива коли злізла з тих гірок і відчула тверду землю під ногами. Але на другий день захотілося спробувати ще!

Десь там на останньому сидінні я сиджу і поки ще тішуся в передчутті чогось нового і грандіозного =))

Я - Мама. Місяць 11-тий.

Моя мурашка 1-го жовтня зробила своїх перших 5 кроків!!! =) Отак собі стояла, трималася за мене, а потім рученята відпустила і до столика ігрового собі потопала. Так гарно було )) З того дня малюк собі отак час від часу топає, стоїть і ручки відпускає - забуває що не тримається коли бавиться іграшкою ). Ще кумедно ходить від мами до татка і знову до мами. Але останнім часом почала трохи боятися сама ходити - вона навчилася залазити на свою машинку одну і другу, ще на зебру (дякую, Іра, за таку круту іграшку), відповідно навчилася з того всього злазити і падати ). Може тому зараз трішки боїться ходити, хоче тільки за ручку, а як її відпускаєш, то відразу сідає. Але то таке - всьому свій час.

Ще Емілі добре навчилася все вимагати. Кричить, коли щось не по її, відразу плач, істерики... З качельки на дит. майданчику так взагалі зняти неможливо - та і відволікти потім не просто - так ніби вона добре розуміє що її хочуть забавити і забрати з майданчика )). Часом мені вже зовсім фантазії не вистачає щоб щось придумати новеньке. Виглядає її вимагання приблизно отак - доця бачить ціль, починає показувати на неї пальцем і казати "ооо" і якщо раптом ти поведеш її в протилежну сторону, то буде скандал =).

Не знаю навіть що і розповідати про доцькіні досягнення - стільки всього малюк вже знає, але частенько лінується показувати ). Стала ще більше всього повторювати за дорослими. Навчилася давати повітряний цьомчик - це дуже кумедно виглядає, не зовсім так по-справжньому як ви собі уявляєте ). Повторює за подружкою Катею всякі штуки. І кумедно показує їжачка =)). Емілі не знає, правда, що то їжачок, але вміє гарно його показувати на мордашці. А ще пробує повторювати звуки. Наприклад, кажу я малій "зроби па-па", а вона тобі замість ручкою махати каже "па-па" =). То не завжди так виходить, але частенько помічаю як вона дуже схоже пробує відтворювати те що чує ).

Вдома любимо возитися (точніше щоб нас возили =)) у всьому підряд і не тільки в тих штуках, які дійсно призначені для катання ))

Ось і купили ми для Емілі трошки завчасно подарунок на день народження у вигляді червоної крутої машинки =) Доця і далі не особливо любить у візочку їздити, а от в машинці якось їй цікавіше. Але найбільше зараз полюбляє на вулиці за ручку топати - то ж скільки можна листочків, палочок, яблучок і шишок назбирати!

А ще ми собі облюбували крутезний книжковий магазин і тепер частенько туди бавитися ходимо. Нас певно скоро пускати в нього не будуть, а то ми нічо не купуємо в них, а тільки кожного разу там порядки наводимо серед книжок і іграшок =)

Досі дуже боїмося лікарів... Були на плановому огляді, то навіть не дала лікарці підійти до себе - відразу крик і плач. Але незважаючи на це нам таки вдалося спільними зусиллями малюка зважити і поміряти ). Отож, Емілі важить 19 паундів і має зросту 29 інчів. А якщо по-українськи, то це 8,6 кг і 73,5 см. Так що доцька наїла файні щоки, які тепер трошки звисають, і ще чималі складочки на талії =) І в нас нарешті з'явилося стільки волосячка на голівці, що його тепер видно навіть по скайпу. Тішуся, бо перестала чути кожного разу питання в стилі "а в Емілі вже є хоч трошки волосячка?" =)) Та і на вулиці питання "хлопчик це чи дівчинка" перестали задавати, хоча це мабуть таки заслуга дівчачої шапки ).

То в нас була така принцесна фотосесія:

А ще ми були з Емілі в дитячому спотивному залі на занятті і на крутій фермі, де бачили перегони свиней =), але про це окремою статейкою. А зараз інтенсивно готуємося до нашого першого Дня Народження =) Але і про нашу підготовку я розповім також окремо ).

Острів Скарбів Або Як Ми у Флориді Відпочивали

Відразу скажу, що ні про які скарби йтися в постику не буде ). Просто місцинка де ми відпочивали має гарну назву Treasure Island і знаходиться у сонячній (і ще трішки дощовій Флориді). Чому "дощовій"? Та тому, що ми поїхали відпочивати не зовсім в сезон, і тому трошки мокнули. Але почнемо з самого початку...

Перше, що я для себе зрозуміла і що всім раджу: якщо є маленька дитина, то у відпустку беріть з собою котрусь бабусю =). Ми супер гарно відпочили не тільки тому, що були на океані (чи то правильніше сказати затоці), грілися на сонечку, плавали, мокли під дощем, каталися по узбережжю, а ще й тому, що мали можливість провести трошки часу вдвох з чоловіком ). Звісно, ми не зловживали допомогою бабусі (їй же також відпочити хочеться), але часом собі дозволяли залишити малечу і принаймні вдвох поплавати. 

Про клімат і океан. Хм... я ще певно такого клімату не зустрічала... Температура не падала нижче 32 градусів, навіть тоді коли на вулиці цілодобово лив дощ. Сонце жарить, але тобі класно і зовсім не гаряче. Вода мала темпертару певне під 30 градусів і теж не сильно охолоджувалася (ну хіба один день такий був, коли шторм налетів). Щодо води, то це була найтепліша солена вода в котрій я коли-небудь купалася! Тому було кльово! =) Кругом дрібний пісок... Широкі піщані білосніжні пляжі! Ну такий він вже дрібний що стряхнути його з себе просто неможливо! На доці він був усюди ) попробувала Емілі його вже в перший день і потім собі час від часу смакувала ). Але пляжі і правда гарні... Що мені не дуже сподобалося так це колір води. Вона зелена... Чиста, гарна, але зелена і тому не прозора. Можливо це затока така попалася, може у відкритому океані вона була б синенька...

Про людей на пляжі. Їх нема =) Їх і правда там нема! Гуляють собі пари - старші і молоді, бігають хлопці і дівчата чи на велосипедах катаються, але не лежать і не купаються! Може я трошки перебільшую, бо десь на відстані 20-30 метрів від нас хтось там засмагав ніби, але то хіба називається що на пляжі є люди??? Воно ніби і прикольно, але так дивно якось... Зато вільного простору було море та і місця рушниками зранку "бронювати" собі не треба (а то як згадаю Туреччину...). Зате які там ракушки!!! Ніколи не вірила що то можна самим такі величезні закручені ракушки назбирати!!! Я такі хіба в Криму колись по 5 грн. купувала )).

Доцька собі тішилася, бавилася, купалася багато-багато, гамала пісочок, а ще спала на пляжику під парасолькою. І скільки б я її не мазала кремом з фільтром 60, Емілі все одно умудрилася приїхати з відпочинку засмаглою =) Ото вже вітаміну D на рік наперед набралася!

Особливо про якісь туристичні атракції я не розповім, бо то був такий собі лінийвий відпочинок біля океану (доцька не дуже полюбляє в машині подорожувати, принаймні поки). Каталися собі узбережжям, дивилися на сусідні містечка - кругом гарно, чисто, прикольні готельчики чи особнячки, спокійно, тихо... Там більше сімейний відпочинок, а якщо хочеться шуму і пригод, то треба в сторону Маямі їхати. Якось ми і туди собі виберемося =).

Америка Очима Свекрухи =)

Якби рік тому мені сказали, що в нас за такий невеликий проміжок часу побувають в гостях обидві мами та ще й моя сестричка з хлопцем, я б точно не повірила. Але так і було =) На цей раз ми з донечкою привезли до нас з України маму Ромчика, тобто мою свекруху, котра виявилася ну дуже оригінальною у своїх баченнях і враженнях від гамерики. Перше що побачила Валентина Федорівна (окрім терміналу аеропорта) це був ліфт в наших апартаментах (прилетіли ми вечером, тому по дорозі додому не дуже вдалося розгледіти яка вона та гамерика), а тому і перша фраза була десь такою: "О, а у вас ліфти не обпісяні" =)). І сміх і гріх, як то кажуть, але нічо ж не поробиш з тим, що в нас в Україні багато будинків, в яких ліфти та і сама сходова клітка не похваляться чистотою. 

Наступне, що сказала свекруха і чим мене знову дуже здивувала (бо раніше якось особливо ніхто на це уваги не звертав), це своїм враженням від столешні на кухні =). Так, мама добре розбирається в дорогоцінних і напів дорогоцінних каменях, тому з усім своїм професіоналізмом відразу оцінила тутешні столешні - назвала камінь, з якого вони зроблені, прикинула його вартість, додала, що вони вічні і дуже дорого коштують у нас в Україні. А потім усі 3 тижні перебування в штатах тішилася тим столешням =) А ще відразу звернула увагу на те, що в нас все дуже велике - холодильник і плита, тарілки і чашки, умивальники і навіть прищепки =)). Капець як свекруху вразила чистота її босоніжок і ніг після 6-ти годинної прогулянки по Чикаго! Каже, що вдома першим ділом бігла б мити ноги і драяти босоніжки, а тут за усі 3 тижні здається жодного разу взуття не чистила, бо не було потреби =) Загалом усіх наших гостей дуже вражала чистота на вулицях. Так і Валентина Федорівна "зацінила" завжди підстрижені газони, помиті тротуари і дороги, наявність смітників. На коридорах в нашому будинку побачила чистеньке килимове покриття і відразу запитала: "А хто ж його прибирає і як часто?". Ну а потім, коли ще й лавандові запашки нанюхала на тому ж коридорі, то взагалі слів не було і тільки одне запитання: "А чому ж в нас в Україні не може так бути?".

Ще весело було як ми поїхали в дорогущий район де класні особнячки і мама сказала фразу: "Такі газони гарні... і чого ж ті люди хоча б укропчика і петрушечки для себе не посадять?" =)). Певно, скучила за своїм моднячим городом вдома, де не тільки укроп і петрушка, а і всі можливі овочі щороку дозрівають!

А загалом, дуже файно пройшли ці три тижні гостювання. Донечка звикла до бабці і гарно з нею бавилася. Бабця навчила малечу танцювати, а ще кумедно імітувати сміх, а ще їсти пельмені і вареники )). Отож, якщо підсумувати результат перебування бабусі в гамериці, то виглядало б десь отак:

• ціла морозилка наліплених домашніх пельменів (якщо бути точним, то нам з чоловіком вистачить на 11 вікендів)
• майстер клас для мене по випіканню двох смачнющих тортів
• купа веселих хвилин і гарних забав з внуцею
• два мішки великих океанських ракушок зібраних бабцею на Флориді (я виклянчила дві найгарніші =))
• та і взагалі багато приємного спілкування і спільного проведення часу! Валентина Федорівна, приїжджайте до нас ще!  

Забави почалися ще з літака Варшава-Чикаго ).

А це ми на хрестинах в маленької сусідки Катіньки ).

Так ми вже звикли, що в нас майже весь час хтось гостює, що треба планувати наступний візит родичів чи друзів. Отож, далі буде.........

Я - Мама. Місяць 10-тий.

Свої 10 місяців Емілі святкує в штаті Флорида на океані неподалік міста Тампа =). Нарешті нашому таткові вдалося взяти відпустку і нам усім разом вибратися в теплі краї з нашого вітряного Чикаго. Океан! Біленький пісочок! Сонечко! Доцька всьому тішиться - їсть пісок, п'є солену воду, тягає за листочки пальми, ловить капельки дощику, радіє і хмуриться сонечку ). Одним словом відпочиває сама і гарно дає відпочити батькам.

Але про це якось іншим разом і в окремому постику. А зараз про малечу... Отож, Емілі вже достатньо доросла для того, щоб годувати маму з ложечки, поїти тата з чашечки, розчесувати гривку конику чи обіймати лялю Яринку =) так-так, ми все це вже вміємо. Ще вміємо самі пити з чашечки - вперше я побачила як доця сама правильно взяла чашечку і п'є з неї в літаку як ми з Варшави в Чикаго летіли. Відтоді я їй тільки в чашечку водичку і наливаю. Взагалі, Емілі все почала повторювати за мною. Достатньо один раз малечі щось показати як вона тутже відтворює - чи то звук, чи то якусь дію. Навчилася ходити з ходунками, тільки то не такі ходунки, в які малечу садиш, а такі, що пхаєш поперед себе і топаєш за ними. Навчилася вставати на ніжках майже не тримаючись ручками. Та і взагалі топати страх як полюбляє! Бере тебе за ручки, встає на ніжки і побігла. І то добре знає куди і за чим хоче йти )). Певно вже скоро сама отак побіжить!

Емілі вже добре знає де мама, тато і бабця, а ще купу предметів вдома (таких, що я навіть не вчила її) і всілякі там вушка, носики і очка в тваринок. А ще розуміє причинно-наслідкові зв'язки - типу вмикає/вимикає сама світло і дивиться на лампочку, бере пульта до телевізора, натискає на кнопку і чекає чи він ввімкнеться чи ні. А іграшками, то взагалі вже по-дорослому бавиться - навіть сортера дорослого пробує складати, правда ще не дуже виходить, бо чомусь кубик не хоче поміщатися в отвір для кульки чи ромбика =) А ще вміє їздити паровозиком і стрибати коником - певно один раз доці то показала і тепер коли кажу "стриб, стриб", то малеча бере улюбленого коника і стрибає ним ).

Кілька днів тому в доці виліз ще один нижній зуб і симетричний йому теж проситься, тому скоро будемо вже ну зовсім зубатими дівками. Емілі і так їжу ого як добре пережовує, а то ще крутіше буде ). А вчора я помітила, що малюк пробує злазити з дивану вниз ніжками, а не головою, як весь час до цього. І тепер, перед тим як злазити, зупиняється і задумується як же то його правильно зробити, щоб знов не гепнутися (а гепалися ми так з ліжка не мало...).

Любить Емілі кататися на гойдалці. Так собі серйозно катається і роздивляється по сторонах, але як тільки я ту гойдалку зупиняю, щоб малечу звідти дістати, як вона починає кричати на мене і скрипіти так смішно і вередувати - типу "я ще не накаталася, ану продовжуй, мамо"! =) Вміє малюк співати, коли спати хоче. Насправді, доця навчилася отак мугикати раніше, але я щось уваги не звертала що то саме на сон.

А ще привезли ми з собою з України бабцю Валю, навчилися топати в новеньких подарованих червоних валянках і побували на хрестинах у найкращої подруги Катіньки =) Отож, місяць видався таки різноманітним і цікавим на події. Першу його половину ми провели у Львові (звіт тут), а завершення - в Флориді (опишу згодом окремо). Подорожувальниця наша Емі, що тут ще скажеш ). Але ми біжимо на пляжика, а усім читачам бажаємо гарного настрою і хорошого дня! =)